Re: цензії
- 10.06.2026|Ігор ЗіньчукЯк знайти шлях до успіху компанії?
- 05.06.2026|Ганна Клименко-СиньоокПеретин - Перехід - Присутність: Містичні лабіринти прозопису Алли Рогашко
- 04.06.2026|Тетяна Качак, докторка філологічних наук, професорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника«Українська ластівка» в культурно-історичному вимірі та міждисциплінарній інтерпретації Лідії Ковалець
- 31.05.2026|Надія ПознякВивільнення пам´яті
- 31.05.2026|Ігор ЧорнийКоли жінці нудно
- 30.05.2026|Віктор Палинський«Війна у лісовій пісні»
- 30.05.2026|Ігор ЗіньчукНова книга поезій Ліни Костенко «Вітер з Марса» – застереження для людства
- 29.05.2026|Василь КузанБезгрішні тексти
- 25.05.2026|Дана ПінчевськаАнімізм як форма поезії, або Дещо про практичні дослідження магії
- 23.05.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХитрості недостатньо
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Мальчик с фиолетовой птицей
«Путешествие» – дебютная книга американского художника-мультипликатора Аарона Бекера, которая сразу была отмечена почетной медалью Кальдекотта.
Это книга без слов: читателю предоставляется свобода придумать по картинкам собственную историю – причем она даже может меняться с каждым новым прочтением. Вот какая история получилась у моего старшего сына, первоклассника Федора.
«Жила-была девочка Марта. У нее был красный самокат. Но ей надоело на нем кататься. Дома все были заняты. Марта сидела в своей комнате и скучала. Она взяла и нарисовала на стене красную дверь. И потом – бац! – вошла в нее, как Алиса1, – только там был не сад, а лес. Такой лес с фонариками…
Марта гуляла по лесу, пока не устала. Потом она пришла к реке, нарисовала красную лодку и приплыла в какой-то странный город, где на улицах – вода. Неприятный город… Марта плыла по улицам. И тут – водопад. Надо что-то нарисовать, чтобы не упасть! Вот воздушный шар, тоже красный…
В небе появился… “самоваро-паровозо-ветролет”2, с турбиной и винтом. Какие-то злые люди ловили птицу… Фиолетовую… Поймали ее, посадили в клетку. А Марта спасла! Злые люди выбросили красный карандаш, но птица подхватила его. Тогда Марта нарисовала ковер-самолет и полетела за птицей.
Марта приземлилась у пальмы. В стволе была дверь. Марта пролезла туда, а вылезла в городе. Это самый обыкновенный город, не страшный. И там был мальчик с фиолетовым карандашом. Может, это он нарисовал птицу…»
Федор долго размышлял над финалом истории: было ли это путешествие во сне, или девочка так играла. В конце концов, он решил, что «Марта всё нафантазировала». Ему хотелось, чтобы девочка снова оказалась одна в своей комнате, потому что «выдумывать надо одному».

Мне вспомнился эпизод из книги Лидии Корнеевны Чуковской, где она описывает свое детство в Куоккале, на Финском заливе:
«Коля (старший брат) любил мечтать. И притом в одиночестве… “Мечтать” на его языке означало прыгать с камня на камень вдоль берега у самой воды и то прятаться от невидимых врагов, таившихся в засаде, то самому устраивать засаду на них, то кидаться в гущу преследователей, разя их направо и налево…
Смотреть на него было завидно. Мне тоже хотелось прыгать по камням и прикладывать палку к виску – бах! бах! А он не берет в игру. Ну и не брал бы, пусть, я буду играть сама, но он с берега гонит. Несправедливо!»
Девочка бежала домой жаловаться, однако отец всячески оберегал эти Колины занятия: «Боба, Лида, не ходите в ту сторону! Там Коля мечтает!» (Лидия Чуковская «Памяти детства»).
Наверное, Федору тоже нравится «мечтать» в одиночестве…
Напоследок надо сказать, что имя героини, Марта, было выбрано не случайно. Счастливая догадка, что мальчика в книжке могут звать Федор и он нарисовал птицу для Марты, «примирила» моего сына с концовкой истории.
Ксения Зернина

Коментарі
Останні події
- 11.06.2026|14:37«Діамантова змійка»: мистецтво паризьких салонів
- 31.05.2026|06:35Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
- 31.05.2026|06:21Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
- 30.05.2026|15:00Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
- 29.05.2026|07:54Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
- 29.05.2026|07:50«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
- 25.05.2026|17:00Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
- 23.05.2026|04:17Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
- 23.05.2026|04:11Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті
- 21.05.2026|13:07В Ужгороді оголосили короткий список VIІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
