Видавець Іван Малкович – про новий переклад "Ромео і Джульєтти" з несподіваними ілюстраціями, стан книжкової справи в Україні та заборону на ввезення видань із Росії

Цього року виповнюється 400 років із дня смерті Вільяма Шекспіра. На знак пам´яті про англійського драматурга понад 500 млн людей об´єднаються в міжнародному фестивалі "Shakespeare Lives". Програма масштабного проекту передбачає нові театральні постановки, екранізації творів Шекспіра, публічні читання, виставки тощо.

Не мине ця дата безслідно і в Україні, адже 29 лютого у Домі "Майстер Клас" презентують український варіант вічно живої шекспірівської історії "Ромео і Джульєтта". Таким чином, видавництво "А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га" знову об´єднало у творчий тандем перекладача Юрія Андруховича та художника Владислава Єрка. До речі, попередня їхня спільна робота "Гамлет, принц данський" здобула Гран-прі XV Форуму видавців. Нове ж видання готували приблизно п´ять років – і переосмислення українцями знаної п´єси вже викликає захоплення читачів (про що свідчать їхні відгуки).

Напередодні презентації довгоочікуваної книжки Еспресо.TV завітав до поета, видавця Івана Малковича. Ми застали його у розпалі творчого процесу: він саме готувався здати до друку своє друге видання "Подорожника"...

Приблизно через місяць вийде у світ "Подорожник з новими віршами". Видання міститиме до 20-ти моїх нових віршів, написаних у 2013-16 роках. Завжди страшно віддавати книжку до друку, бо до останньої миті сумніваєшся. Ще й дається в знаки синдром студентської останньої ночі. Однак життя навчило мене стримуватися від кардинальних ривків і перероблень, бо часом це може тільки нашкодити.

Поки цю новинку ще готуєте, поговорімо про свіжоспечене видання "Ромео і Джульєтта". Цей твір уже звучав багатьма мовами, зокрема і українською. Які переваги саме перекладу Юрія Андруховича?

Така версія "Ромео і Джульєтти" дозволить пережити вічну історію по-новому. Це сучасний переклад Шекспіра, не надто класичний, "причесаний", що заразом яскраво передає багатство мови твору.

Наприклад, Андрухович лишив усі еротичні натяки, що зустрічалися у тексті. Думаю, такий переклад сподобається сучасникам. До речі, саме ним зацікавився Чернігівський театр. Взагалі дуже велика увага до цього видання прикута саме з боку режисерів та акторів. І навіть у презентації книжки братимуть участь Ада Роговцева, солісти Молодої Опери, студенти університету ім. І. Карпенка-Карого, а також Тарас Компаніченко виконає пісні англійських композиторів на вірші Шекспіра. 

Стиль ілюстрацій видання доволі несподіваний. Чи не ризиковано подавати цю любовну, нехай і трагічну, історію у такому варіанті?

Тільки уявіть, скільки разів проілюстровано "Ромео і Джульєтту"! Владислав Єрко не хотів повторюватися. А взагалі кожен художник шукає, що йому було би цікаво втілювати. Єрко – художник великого таланту, він шукає свої магніти. До того ж це ще й великий кіноман. Створюючи ілюстрації до цієї книжки, він багато надихався. А я зі свого боку не зв´язував його путами. У результаті вийшла дуже цікава мистецька робота.

І доволі затратна для видавництва – випущена на дорогому папері, із суперобкладинкою, голландською тканиною, прикрашена бронзою. Як вам у час зростання цін вдається тримати таку високу планку якості, не здешевлювати видання?

Сам не знаю, які будуть наслідки випуску такого дорогого видання "Ромео і Джулльєта". На цей рік у нас заплановано декілька економічно невигідних проектів. Але саме і такі проекти тримають мене на світі як видавця.

Ось зараз готую "Антологію української поезії ХХ століття", яка вийде у світ на дорогому "біблійному папері", обсягом майже 1 300 сторінок. Вона представить поезію від Тичини до Лишеги. Уявіть, лише тичинівських віршів буде майже 70. До того ж видання міститиме біографії цих поетів. Я вже п´ять місяців денно і нощно самостійно працюю над її упорядкуванням. Радився із людьми, які мають смак у поезії, дізнавався, що їм цікаво. Це неймовірно – перечитувати улюблених поетів, знаходити у них те, що раніше недобачив. Мені треба було прожити життя, щоб носити такі вірші, як скарб, а тепер поділитися ними з читачами. Вони все це матимуть в одній книжці, причому невеликого формату, нетовстій, оскільки "біблійний папір" доволі тонкий, де кожен вірш буде на окремій сторінці. Незважаючи на велику кількість матеріалу, книжка зберігає естетичність, адже поезія – це естетика, краса, навіть якщо вона трагічна.

Чимось ще порадуєте читачів?

Так, дуже очікуємо на нову прозову книжку Ліни Костенко та готуємо до друку видання її дитячих віршів. Також випустимо ілюстроване видання "Гаррі Поттер і філософський камінь" від художника Джима Кея. Плануємо вихід нашого першого покет-буку короткої історії України – "Український націоналізм" Кирила Галушка. Причому вперше ми випустимо книжку не тільки українською, а й російською, що цілком виправдано метою видання. Буде багато цікавого!

Існує думка, що в кризових умовах українці жвавіше почали цікавитися літературним процесом, а деякі видавництва навіть змогли піднятися. Погоджуєтеся?

Ми приємно здивовані, що у нашого видавництва загальний наклад проданих книжок був вищим за 2015 рік, ніж за 2014-й на понад 35 %. Щодо прибутків – тут сумніші справи. Україна не має своїх поліграфічних матеріалів, тому ми їх купуємо за євро. А це величезні суми. І все це йде за рахунок прибутку видавництва, адже на випуск книжки витрачаємо сотні тисяч, а дохід отримуємо мінімальний. До того ж наші видання продають із великими націнками, оскільки це вже відомий бренд. Я ж на таку політику вплинути не можу. 

Однак вдячний читачам за те, що вони в нас вірять. Неймовірно, що в цей сутужний час, коли держава з нас робить батраків, вони примудряються купити книжку і собі, і дітям. Це ще одне свідчення великої живучості та сили українців. Це надихає нас рухатися далі, купувати права за кордоном, котрі нині коштують великих грошей. Проте державні мужі допускають щось нечуване.

Чи допоможе, на вашу думку, становищу української книжки заборона ввозу в Україну видань із Росії?

Це мусить стосуватися тих видань, які мають ворожу інформацію. А ті люди, які їх сюди привозять, повинні нести найсуворішу відповідальність. Також, думаю, без російського легкого чтива українці обійшлися би. Натомість забороняти, наприклад, наукову літературу, вважаю, недоцільно. Звісно, зараз можна в інтернеті купити такі книжки, наприклад, англійською. Проте росіяни випускають перекладні наукові видання, які полегшують справу тим, хто не володіє іноземною мовою на достатньому рівні. 

Насправді варто вирішувати питання з авторськими правами: зробити так, щоб, купивши права на того ж "Гаррі Поттера", ми не боролися з російським виданням цього твору в Україні. Тим паче, коли всі визнають, що українська книжка значно краща.

Треба, щоб усі книгарні в Україні мали половину видань українською мовою. І тут не має бути жодного окозамилювання. Перевірки мають бути.

Декілька років тому, чула ваші слова, що нині важко знайти фахівців, які вміють робити переклад смачною українською мовою. Ситуація змінюється?

Молодь знає іноземні мови, але не знає української на високу рівні. Має мізерний досвід у плані того, щоб учитися на перекладах найкращих професіоналів у цій сфері.

Наукову літературу ще добре перекладають, а ось щодо художньої – тут спостерігаємо кволий переклад. Дуже малий лексичний запас. Здебільшого сумно це читати. Та чим більше видаватимуть українські переклади книжок, тим краще сучасники довершуватимуть свої вміння. Поки я шукаю нових перекладачів, але потім повертаюся до тих, із ким уже працював.

Те саме стосується художників? Кажуть, ваше видавництво дуже прискіпливе до ілюстрацій.

Дитяче видавництво не може існувати без нових художників. А їх я серцем обираю. Минулого року видали книжку "Шустрик" Івана Сулими. Зараз відкриваємо нове ім´я у сфері книжкової ілюстрації – Ростислав Попський. Він проілюстрував "Маленького Мука" Вільгельма Гауфа. Створив дивовижні ілюстрації, хоча не має художньої освіти, працював держслужбовцем. Декілька років тому надіслав мені свої роботи, виконані кульковою ручкою. І щось особливе я у них побачив. Потім сказав Ростиславу, щоб він походив по видавництвах, набив руку, і коли я побачу, що він готовий до серйозної книжки, то покличу його. І це сталося!

Ваше видавництво відкриває нові імена, показало, як українські книжки здатні дивувати світ. Які ще цілі маєте?

Хочу, щоб наші наступні кроки були пов´язані з виходом "А-Ба-Би-Га-Ла-Ма-Ги" на міжнародний ринок саме як самостійного видавництва.

Дарина Фіалко