Не можу пригадати аналогів подібного видання в Україні. Безперечно, було доволі сміливо написати своєрідну пунктир-історію сучасної літератури, не розмежовуючи її на українську та зарубіжну.

У книжці «Актуальна література» чимало евристичних знахідок, влучних спостережень і зауважень, цікавих метафор і характеристик письменників та літературного процесу, як, наприклад, у цьому пасажі про всесвітньо відомого італійського письменника-семіотика: «Умберто Еко — просвітлений Йог світового письменства. Що довше живе, то ясніше мислить. У свої 83 роки написав новий роман «Номер нуль» — взірець парааналітики. Уся творчість У. Еко — безперервне дослідження людської глупоти. Можна сказати, що світ тримає його саме для виконання цієї роботи. Письменник реагує на виклик: «Для можливості прийняти ідею свого  кінця потрібно переконати себе в одному: після вашої смерті залишаться тільки дурні»,  — каже він одному з представників популяції не-дурнів, яка какатастрофічно зникає. І співрозмовник, знаний французький інтелектуал Жан-Клод Кар´єр, потверджує силу того парадоксального еліксиру молодості (жити серед розумних): «Вражений тим, як стимулює  вивчення  глупоти » ».

Костянтин Родик у пунктир-історії літератури відштовхується передусім від досвіду читання. Актуальна література — це тексти, які у вигляді певних «товароподібних» ідей, слоганів, брендів, лейблів, симулякрів та неправильних інтерпретацій зримо наявні у масовій свідомості певного покоління або у певному проміжку часу. З огляду на цей чинник К. Родик у своїй новій праці прагне дати відповідь на такі запитання: «Які суспільні процеси, приховані (або спотворені) політиками та журналістами, віддзеркалюють художні твори? Наскільки «екологічно чистими» або, навпаки, небезпечно забрудненими є ідеї, що часом поза волею автора випаровують його книжки? Чого нового про нас самих відкривають вони? Чому яка-небудь певна книжка раптом стає бестселером? Чи впливає резонансний твір на щось у реальному житті? Чи кожен класичний твір залишається донині актуальним, і якщо так, то з якої причини? Чого очікує нинішній читач, а отже — як зроблено гарну (й погану теж) книжку?» Поняття «актуальності» для Костянтина Родика — центральне в його баченні літературного процесу. Актуальне — це те, що моделює суспільну думку, формуючи або відкрите громадянське суспільство, або закриту зону, або референтну групу, яка керується певними застереженнями, табу, ідеологіями. Зрештою, сучасний книжковий ринок, можливо, також підпорядкований певній комерційній ідеології, яка несвідомо перетворює «екологічно чисті» ідеї творів на маркетинговий хід, своєрідний піар-проект? Щороку з’являються тисячі видань, і К. Родик як засновник Всеукраїнського книжкового рейтингу «Книжка року» чудово це знає. Але які саме книжки із цього загалу визначають життя літератури й формують вектори суспільної думки? Які тексти знаходять доступ до мас і в такий спосіб актуалізують певні ідеї, формуючи в масовому сприйнятті певний тип нового культурного героя, якщо говорити про прозу? Пунктир-енциклопедія К. Родика прагне дати відповідь на ключове запитання нашого інформаційно-клаптикового і посттоталітарного часу — наскільки література взагалі актуальна для сучасної української людини.

Особливістю видання є його поліфонічність, коли кожен розділ-сюжет завершується блоком «Група підтримки», в якому розміщено перелік текстів, що вони в різний спосіб дотичні до того автора, про який ішла мова. Це можуть бути теоретичні літературознавчі праці, а можуть бути тексти інших культур та епох.+

Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ