А може й — навпаки. Літературні моря та океани можуть бути не менш приємними, ніж справжні. Бурхливі, із запахом солі, мінливі та освіжаючі. Ця добірка стане підказкою до одного із пунктів літнього бінго, а також літературною панацеєю проти спекотного літа.

Ми умисно оминули найбільш очевидні та класичні твори. Тут немає ні Джозефа Конрада зі похмурим «Серцем пітьми», ні відважного Германа Мелвілла із «Мобі Діком», ні Джошуа Слокама із захопливою «Навколосвітньою подорожжю вітрильником наодинці». Але за бажанням, ви також їх можете обрати для морських читань. Ця добірка зосереджена на новинках із морської літератури за сюжетом чи атмосферою, тож у кожній із цих історій відсоток пригод і солоної води різний.

Фото: Instagram/@stary_lev

Ернест Гемінґвей «Старий і море» (ВСЛ, переклад Володимира Митрофанова)

Так, ми розуміємо, що «Старий і море» важко назвати новинкою. Попри це, ми впевнені, що ви вже чули про легендарне (бо перше за часи незалежної України) перевидання творів нашого дорого Хема українською. Крім «Старого»  вже вийшла «Фієста. І сонце заходить». До кінця серпня має бути в друці третя книжка, збірка короткої прози «Чоловіки без жінок та інші оповідання» . Фани Гемінгвея, починається ваше свято!

Чим особливе це видання? Довершеністю! Новий «Старий і море»  має чудовий папір, вишукані та красиві кольори (вся збірка виконана в блакитно-сірій морській гаммі), приємний переклад і неймовірні ілюстрації Слави Шульц. Здається, саме такого видання заслуговувала ця історія. За цю невеличку повість на сто сторінок автор отримав Пулітцерівську премію, а після неї його номінували на Нобелівську.

Ілюстрація: Слави Шульц

«Старий і море»  відчутно відрізняється від інших творів Гемінгвея. Повість ця повільна, філософська, проста, але й неймовірно напружена. Найкраще, що в ній кожен зможе знайти свою історію: чи то про риболовлю, чи про наполегливість та впертість, чи про віру у себе, чи про старість, чи про море та красу. Перелік можна продовжувати.

Можна не прикладати мушлю до вуха, запах і шум морях буде поряд під час читання цієї історії.

Фото: Instagram/@ksd_bookclub

 Дебора Леві «Гаряче молоко» (КСД, переклад  Юлії Григоренко)

«Гаряче молоко»  потрапило до короткого списку Букерівської премії минулого року, і вже через це заслуговує не увагу. Обкладинка натякає, що це історія про море та відпустку, та це зовсім не так. Головна героїня, Софія, молода дівчина із купою реальних та екзистенційних проблем. В Іспанію, де відбувається дія роману, вона приїхала разом із хворою матір’ю Роуз. У тієї дивна хвороба, болять ноги, але не зрозуміло від чого. Натяк на іпохондрію. Очевидно, найбільша її проблема у браку уваги. Чоловік-грек її вже давно покинув заради молодої дружини.

В Іспанії вони знаходять суперлікаря — Доктора Ґомеса. Але чимдалі в сюжет, тим більш дивними здаються його методи лікування, і тим менше віриться в його спроможність лікувати.

До цього кістяка додається чисто морський коктейль: Середземне море та їдучі медузи, симпатичний медбрат та роман із ним, симпатична та контрастна скандинавка, та роман із нею; поїздка до батька в Грецію та спілкування із мачухою, майже одного із тобою віку.

Ця книжка не має типового динамічного сюжету. Вона приваблює живими героями. Софією, такою реальною невдахою, яка ще й до того вивчає антропологію, тож вивчає усіх навколо; злою та незручною Роуз; дивним батьком; ще більш дивним Доктором Ґомесом.

Для тих, хто хоче отримати про море та відпустку, але і водночас не про них. Дуже нетипова історія із морем, не ванільно-золотистим, а солоно-їдучим. Ще й із кусючими медузами.

Фото: BookChef

Ельчін Сафарлі «Про море мені розкажи» (Book Chef, переклад Євгена Плясецького)

Для тих, кому історії про море Іспанії, Італії та Греції видаються банальними, можливо, сподобається оповідки про Каспійське море в Азербайджані.

Маленький хлопчик на прізвисько Фінік розповідає короткі історії зі свого життя. Про бабцю Сону та її плов із курагою та каштанами, сніг в морському місті Абшерон, про маму, тата, тишу, діда, солодку хурму та горобців, та бога на ім’я Море.

Кожна історія завдовжки одну сторінку. Має філософську назву та закінчення. Наївні та солодкі, наче хурма, історії із дитинства. Теплі та добрі. Сукупного сюжету книжка не має. У кого ж алергія на цукор, краще утриматися:)

Фото: Instagram/@letojen

Ентоні Дорр «Збирач мушель» (Азбука, переклад Олени Петрової)

Історії лауреата Пулітцерівської премії (Все те незриме світло) Ентоні Дорравідрізняються своєю зворушливістю та неповторним стилем. Автор повільно та дуже докладно описує те, що не завжди можна описати. Дорр – чудовий оповідач, відомий закордоном якраз своєю короткою прозою (Стіна пам’яті, Приборкувач змій) .

Герой оповідання, яке дало назву цій збірці, збирач мушель, живе на маленькому острові у Кенії. Він науковець і самітник похилого віку. Втік далеко від власної сім’ї, щоб безкінечно вивчати багатий світ природи маленького острова. Він сліпий та не безпорадний. Мушлі відчуває на дотик рук та ніг. Одного дня його життя змінює дивний випадок. Отруйна мушля рятує життя хворій дівчинці. Люди із бідних сіл починаються до нього сходитися. Але збирач знає, що це помилка. Отрута не може лікувати. До нього навідується син Джош. Який відверто його дратує. Позитивом, альтруїзмом (хоче нагодувати та порятувати усіх) та вірою у неможливе.

Історії Дорра повільні, але дуже прискіпливі до деталей. Ви дізнаєтеся, що їдять на маленькому кенійському острові, як ростуть мангові та авокадові дерева, та звісно про усе різноманіття мушель, які водяться в океані.

Якщо вас цікавить не лише море, як поняття, а і його життя видиме та приховане, знайомтеся з Дорром.

Фото: Instagram/@lolo.mlinoff

 Алессандро Барікко «Море-океан» (КСД)

Ольга Галай про роман:

Самотній готель на узбережжі моря… В місці, якого не існує. Місце, що так манить до себе і дарує надію.

Де ж, як не тут, можуть зустрітись всі головні герої. На перший погляд, це зовсім різні люди. Художник, який покинув усе заради того, щоб малювати море. Професор, який пише листи своїй єдиній, котру він ще має знайти. Красуня, чоловік якої сподівається, що вона не буде йому зраджувати. Дівчинка, яка боїться всього, що її оточує. Священник, котрий пише власні молитви. Моряк, що прагне помсти. І кілька дітей, котрі живуть в готелі без дорослих. Але, якщо дорослі всі реальні, то зовсім не зрозуміло, звідки взялися діти. І хто ж вони насправді?..

…«Море-океан» – сумний, але напрочуд гарний роман. Прочитавши кілька сторінок, ви ловите себе на думці, що ви чуєте якусь дивну мелодію. Автор ніби вплітає її поміж рядків, додаючи ще більшої чарівності тексту. Вас, як і героїв, зачаровує море. І ви губитесь серед хвиль-сторінок.

Читати відгук повністю: Місце, якого не існує

Володимир Єрмоленко « Ловець океану» (ВСЛ)

Письменник, філософ і журналіст Вододимир Єрмоленко написав перший роман та художню книжку. Попередня збірка есеїв про відомих літераторів та філософів «Далекі близькі» отримала неймовірно багато позитивних відгуків.

Цього разу Єрмоленко взявся за переказ дуже відомої історії — долі Одіссея. У книжці герой проходить шлях навспак, повертається в Ітаку після 20 років блукань. Повільна притча із нотками міфічного моря та витонченою мовою.

Катерина Гавриш про книжку:  „Ловець океану“— надзвичайно лірична книга. Здається, що її нашіптує сам океан: оповідь йде то від імені Одіссея, а то й від імені Навсикаї чи Каліпсо. Океан бачить кожного таким, яким він є, і кожен герой в книзі — справжній. У цій історії багато суму, Одіссей багато перед ким завинив, він шкодує і роздумує про втрачене: час, друзів, любов. Кожна жінка, яку він кохав, залишилася з болем замість любові, кожна, кого він покинув, страждала. І водночас ця історія сповнена невимовної ніжності, кохання й еротики — адже це греки, які як ніхто уміли отримувати задоволення від життя, в тому числі й тілесне.

Фото: Instagram/@Yakabooua

Йван Козленко « Танжер» (Комора)

Ще одним художнім дебютом став цього року роман директора Центру Олександра Довженка Йвана Козленка. Хоча й роман про нову ідентичність Одесі був написаний багато років тому. Його досі не вдалося надрукувати. Дати другий шанс тексту вирішило видавництво Оксани Забужко.

Так, як ви зрозуміли, це текст про море та кіно. А ще про кохання, молодість, секс та авантюри. Козленко описує історію хлопця Ореста (з Одеси), який одного дня зустрічає незнайомця Севу, і погоджується на його шалену пропозицію. Чим усе закінчилося, спойлерити не будемо.