VOGUE Ukraine

 

 

Старі в’єтнамські жінки вирушають ввечері на човнах в зарості лотосів, аби покласти в кожну квітку, перш ніж вона закриється, листочок чаю. На ранок, коли пуп’янки розкриваються, жінки випливають знову, аби зібрати чай назад – так, за ніч його листочки просочуються дивовижним ароматом. Щось схоже стається з читачем книги Кім Тхюї, канадської письменниці, родом з В’єтнаму: ти опиняєшся спійманим у делікатний полон її прози, і вже не можеш з неї вибратися аж до світанку. Роман – це мозаїка вражень, розкиданих між дитинством і зрілістю головної героїні, між Сайгоном, Ханоєм і Квебеком. Героїня короткими епізодами, кожен з яких сам по собі претендує на тонко виписану східну мініатюру, розповідає про головну подію, яка сформувала її життя – втечу з комуністичного В’єтнаму, і віднаходження себе в новому середовищі. Автор грається з цією двомовністю – французькою «рю» означає «струмок», «витікання», а в’єтнамською – колискову.  Це історія пронизливих картин війни у джунглях, де серед буйної зелені тропіків одночасно можуть бути розкидані і квіти гарбуза, і шматки тіл тих, що підірвалися на міні. Як зуміти примирити в собі ці непоєднувані уламки спогадів? Кім Тхюї пише, що у в’єтнамців любов надходить з голови – священного місця на тілі, торкатися якого означає торкатися предків. Але героїня роману, котру доля вирвала з її природнього середовища, змушена змінювати традиції – вона шукає відповіді на те, чим є любов, що не в голові. «Рю» – ірраціональний роман. Такі тексти існують для того, щоб їх читати серцем.

 

 

Після Шекспіра, Вінстон Черчилль залишається другим найбільш цитованим британцем у світі. Багатогранність його виразів вражає. Пабло Пікассо казав, що навіть без кар’єри політика, він залишився б добре оплачуваним художником. Шведська академія наук визнала його літературний доробок  важливим вкладом у гуманістичний погляд на історію людства – Нобелівська премія з літератури цьому підтвердження. Що вже казати про його політичну спадщину – британська нація досі переконана, що має можливість сьогодні жити вільно саме завдяки його політичному генію. Яким же було становлення цієї непересічної особистості? Книга «Думати, як Вінстон Черчилль» – чудова можливість відкрити для себе внутрішній світ політика. Деніел Стіл виокремив головні світоглядні моменти Черчилля, котрі допомогли йому стати тим, ким ми його знаємо. Які читацькі звички та вподобання допомогли йому стати автором видатних промов? Які цінності сформували його бачення політики, ставлення до ворогів та симпатиків? Як Черчилль віднаходив свій ораторський стиль?  Деніел Стіл наводить десятки цитат та епізодів з біографії Черчилля, аби проілюструвати свої спостереження. Без ідеалізації, котрої уникає автор, ми отримуємо достовірний психологічний портрет людини, котра пережила не лише періоди злету, але також і глибоких падінь. Проблеми Черчилля не зводилися до «чорного пса меланхолії», як називав він свою депресію. Він зазнав серйозних прорахунків на війні та в політиці, пережив смерть першої доньки і самогубство другої. «Думати, як Вінстон Черчилль» – це книга про те, завдяки чому видатні особистості не лише стають великими, але й надовго залишаються такими.

 

 

Нетворкінг, або мистецтво вирішувати складні бізнес- та особисті задачі за допомогою мережі знайомств, невблаганно змінює наші уявлення про те, яким має бути суспільство і стосунки у ХХІ столітті. Гуру №1 з питань нетворкінгу насьогодні – це Кейт Феррацці. Його попередні книги, такі, як «Ніколи не їжте наодинці», стали справжнім хітом для людей, націлених на нові парадигми в бізнесі та комунікаціях. Журнал «Форбс» назвав його «одним з найбільш товариських людей у світі», The Wall Street Journal охоче публікує його статті, а в бізнес-школі Стенфорду вивчають унікальний успіх його бізнес-стилю. Кейт Феррацці пише про те, що команда сьогодні потрібна кожному – не лише підприємцям, але й усім, хто хоче отримати зворотній зв’язок від людей, яким довіряє. Феррацці наводить приклад своєї мами, котра двадцять років підряд зустрічається з подругами раз на місяць для того, щоб обговорити проблеми і отримати дружню підтримку. «Ваш надійний тил» – жвава покрокова інструкція з того, як побудувати надійну команду, збагачена численними прикладами з досвіду різних компаній та друзів самого Феррацці. Інвестиція у стосунки, на глибоке переконання автора – найкраща з усіх. Схоже, світ соціальних мереж потребує балансу – живого приятелювання, і вакуум людських стосунків, про який згадує Феррацці, неминуче буде заповнюватися.

 

 

 

«Не зупиняйся, біжи» – в цих словах є щось більше, ніж правило хорошого фітнесу. Це своєрідний символі віри, філософія людини, котра наодинці й чесно зустрічає власне життя. Біль, зневіра і потреба долати свою слабкість – постійні супутники нашої щоденної драми, про яку дуже виразно пише Марі Карачина, тренер і засновниця жіночого фітнес-клубу Skinny&Strong. Проблема не в зайвих сантиметрах і не в годинах, проведених у спортзалі, – проблема в тому, щоб уміти вистояти перед життям, зберегти віру в себе і в можливість зробити наступний крок.

 

«Never stop» – це надихаючий щоденник людини, котра знайшла джерело свого натхнення – вміння бігти, і зробила біг своєю філософією, а піт і бруд напружених тренувань – щоденною естетикою. Зі смаком підготоване кольорове видання книжки відкриває цілий світ, про який ти не знав, але який виявився неймовірно привабливим: інтимні, наповнені внутрішньою красою, записки про досвіди кохання, мандрів і зустрічей змішані з міркуваннями щодо одягу та дієти для тренувань і фантастичними репортажами з марафонів, котрі переносять тебе в Нью-Йорк, Бостон, Москву чи Сан-Франциско.