Re: цензії

14.05.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Міцний сплав зримої краси строф
07.05.2025|Оксана Лозова
Те, що «струною зачіпає за живе»
07.05.2025|Віктор Вербич
Збиткування над віршами: тандем поета й художниці
07.05.2025|Ігор Чорний
Життя на картку
28.04.2025|Ігор Зіньчук
Заборонене кохання
24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій
«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...

Літературний дайджест

20.04.2018|09:59|"День"

Репортаж із... сталінських таборів

20 квітня у Національному музеї Т. Шевченка представлять українське видання спогадів польського філософа Барбари Скарґи.

Мемуари називаються «Після визволення... 1944—1956»  — це  своєрідний репортаж зі сталінських таборів. Заарештована 25-річною дівчиною за зв’язки з польським підпіллям, Барбара Скарґа (1919—2009 рр.) пройшла всі етапи радянського «перевиховання»: тюрма, трудові табори, заслання... Хоч події в книжці описано з віддалі трьох десятиліть, авторка дуже живо відтворює збережені в пам’яті деталі й сюжети з побуту зеків, образи людей по цей і по той бік колючого дроту, свої тогочасні думки й відчуття. Це непроста мандрівка спогадами, але, як пише авторка: «Є речі, варті не просто бути зафіксованими. Про них треба б кричати так голосно, щоб той крик почули всі. Бо вони й досі актуальні, й досі наче камінь на нашій долі...»+

Ці спогади — не лише ще особистий досвід Барбари Скарґи, якій випало жити в епоху зміни політичних режимів і мапи світу, а й важливе та цінне свідчення про тоталітаризм як одну із патологій, це промовисте застереження про те, як загравання з певними теоріями та ідеями може зіштовхнути людство у прірву.

Книжка «Після визволення... 1944—1956» вийшла у «Видавництві 21» за підтримки Польського Інституту в Києві. Переклад українською зробив Дмитро Антонюк за підтримки Міністерства культури і національної спадщини Польщі в межах  Стипендіальної програми Gaude Polonia.

Аліса АНТОНЕНКО



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

14.05.2025|19:02
12-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
14.05.2025|10:35
Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
14.05.2025|10:29
У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
14.05.2025|10:05
Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
14.05.2025|09:57
«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
09.05.2025|12:40
У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
09.05.2025|12:34
Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
07.05.2025|11:45
Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»
07.05.2025|11:42
Місця та біографії, які руйнує Росія. У Києві презентують книжку «Контурні карти пам’яті»
07.05.2025|11:38
У Києві відбудеться презентація книги «Усе на три літери» журналіста й військовослужбовця Дмитра Крапивенка


Партнери