Його засновниця Міла Іванцова запевнила Читомо: селу книга необхідна, бібліотеки живі силою тамтешніх працівників, а ще, допомагати треба з користю і правильно підбирати літературу для неміського читача.

З чого все починалось

Ще два з половиною роки тому я теж думала, що справи з читанням в українців (тим паче на селі) геть погані. Але у лютому 2012 зовсім випадково започаткувала тепер уже всеукраїнський рух «100 книжок для сільської бібліотеки» (усе почалося з отриманого сигналу SOS із села на Чернігівщині про відсутність хороших сучасних книжок за наявності спраглого читача). Так, існує стереотип, що у селі лишень п’ють горілку та орють землю, мовляв, людям із глибинки не до книжок. Насправді ж на селі живі бібліотеки є, їх дуже багато. Низький уклін усім тамтешнім бібліотекарям — за майже відсутнього постачання книжок від держави їм удається якимось чином гуртувати навколо книгозбірень і дітей, і дорослих, проводити заходи, добувати цікаве чтиво (деколи навіть витягувати з інтернету і роздруковувати власним коштом).

Щоб чиновникам було совісно

Ми не турбували чиновників, не надто сподівались на їхню підтримку. Провладним людям ніщо не заважало опікуватися бібліотеками і без нашої ініціативи, але, вочевидь, політика держави була інакшою. Власне кажучи, секретною ідеєю започаткованого руху було бажання не наповнити всі сільські бібліотеки книжками (це апріорі неможливо зробити силами волонтерів), а достукатися до совісті чиновників, адже регулярно наповнювати бібліотечні фонди цікавою та сучасною літературою — завдання держави. Сподіваюся, що зміни таки стануться за нової влади.

Пошук потенційних «кандидатів»

Часто бібліотекарі чи мешканці сіл самі звертаються до мене з проханнями у facebook. Інколи люди, які виїхали з периферії до міста просять підтримати малу батьківщину і навіть беруться за доставку книжок. Траплялось, збирали так багато літератури, що самі знаходили телефони сільрад (ніхто ще від допомоги не відмовлявся і лише із вдячністю її приймав).

Постспілкування

З багатьма бібліотекарками уже після надсилання спілкуюся у facebook (вони з різних регіонів — Херсонщини, Миколаївщини, Одещини, Дніпропетровщини, Прикарпаття), з деякими час від часу зідзвонюємось. Однак, далеко не з усіма я контактувала  особисто, адже чимало людей залучені до організації проекту.

Вливання Бібліотеки Майдану

Значних змін акція «100 книжок для сільської бібліотеки» зазнала від кінця січня, коли до неї долучилася Бібліотека Майдану (явище непересічне та самодостатнє ). Якщо за 2 роки існування ми надіслали книги у 80 бібліотек, то завдяки надзвичайним волонтерам Бібліотеки Майдану лишень за півтора місяці близько 125 книгозбірень отримали літературу. Подальші цифри мені поки що не відомі, процес продовжується, хоч і не в такому ритмі. Активне життя Бібліотеки Майдану вкотре підтверджує, що книга надзвичайно потрібна для усіх, у тому числі й для сільського читача (до нас приходили бійці з наметів Майдану і просили відправити літературу до їхніх рідних сіл, нерідко самі бралися доправляти наші коробки, хто машиною, а хто й автобусом, потягом.

Читайте також про історію успіху, як зробити сільську бібліотеку відвідуваною

Цифри

Узв’язку з надзвичайною допомогою Бібліотеки Майдану назвати точну кількість сіл, які отримали книги, поки що досить важко, але знаю, що цифра наближається вже до 230. Наразі книги відправляються в містечка та села, звідки родом герої Небесної Сотні.

Труднощі логістики

Найбільшою проблемою є логістика — доводиться знаходити людей, які доставлять книги до місця призначення, або відсилати «Новою Поштою». Фінансування у нас відсутнє, тому бібліотеки інколи згодні й самі оплатити надсилання, аби лишень отримати книжки.

Долучитися

Поки що Бібліотека Майдану розташована в Українському Домі на Європейській площі, можна приносити книги туди (на facebook є група «Бібліотека Майдану», де можна прослідковувати діяльність проекту), інші варіанти — приносити книги в книгарню на вул. Пушкінській 8-а або в книгарню «Читайка» на Петрівці на книжковому ринку. Але ще раз прошу, даруючи книги, подумайте, чи потрібні вони сільській бібліотеці. Краще принести кілька хороших сучасних книжок, ніж мішок радянських агіток з неактуальними на сьогодні моральними принципами. Хочеться, щоб подаровані книги приносили радість, а не здивування й зітхання. Надзвичайно вдячні всім людям (зокрема й сучасним українським письменникам), які долучилися до нашої доброчинної акції – книгами, коштами, допомогою в збиранні, перебиранні, пакуванні, відправці на міста!

Ленін проти укрсучліту

На жаль, серед принесених книг траплялися і біографії Леніна, Крупської, Дзержинського, якісь комуністичні агітки. Сільські бібліотеки такого «добра» не потребують, вони ним були завалені ще з радянських ідеологічних часів.

Зараз найбільш жаданими в бібліотеках є: твори сучасних українських та зарубіжних авторів, дитяча література, класична література, довідники, сучасні енциклопедії, літературні твори зі шкільної програми, сучасні шкільні підручники, книжки прикладного характеру – плетіння, вишивка, ремонт, садівництво, здоровий спосіб життя, психологія.