Re: цензії
- 08.05.2024|Віктор ВербичЕпоха і народ – крізь призму долі однієї людини
- 07.05.2024|Ігор ЗіньчукВогонь українства
- 07.05.2024|Ігор ЧорнийШукайте жінку
- 06.05.2024|Віктор ВербичРута Ружин - українська міс Марпл: екскурс у світ двох романів Надії Гуменюк
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
Видавничі новинки
- Ольга Полевіна, Еліна Заржицька. "Чи бачать небеса котів"Книги | Буквоїд
- Тара Шустер. "Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Клариса Пінкола Естес. "Жінки, що біжать з вовками. Архетип Дикої жінки у міфах та легендах"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Станіслав Арсьонов. "Посібник зі щастя. Як наповнити своє життя достатком і радістю"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Лев Ребет. "ТЕОРІЯ NАЦІЇ"Книги | Буквоїд
- Дмитро Савченко. "Вовки Да Вінчі"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. Чимчикун. "Історії Країни НаДобраніч"Дитяча книга | Буквоїд
- Франц Верфель. "Винен не вбивця… Зустріч випускників"Книги | Буквоїд
- Таня Стус. "Проростання"Проза | Буквоїд
- Дарія Піскозуб. "Машина"Фантастика | Буквоїд
Літературний дайджест
Детективна антиутопія
Сергій Постоловський. Остання справа полковника Принципа. - Київ: Самміт-Книга, 2014.
Уважно прочитав роман Сергія Постоловського "Остання справа полковника Принципа". І абсолютно згоден із автором післямови до книги, відомим книжковим експертом та літературним критиком Костянтином Родиком, який, зокрема, зазначив: "новий твір С. Постоловського різко різниться від попередніх та засвідчує серйозність його претензій бути одним з творців сучасної української антиутопії".
Не переповідатиму зміст роману, аби не відволікати потенційного читача від справді детективних перипетій твору і від очікування: а що ж буде далі і чим все скінчиться.
Для зачину пан Постоловський обирає вже апробований голлівудськими "детективними схемами" прийом: полковника у відставці на прізвище Принцип (прізвище також, очевидно, має певне смислове навантаження) відкликають, як незамінного спеціаліста, із "заслуженого відпочинку" і доручають… Втім, я ж обіцяв не переповідати.
Сергій Постоловський добре володіє матеріалом, доволі вдало "закручує сюжет" і досить професійно "інтригує" читача.
Звичайно, антиутопія має містити в собі альтернативне бачення історії розвитку зображуваного суспільства зображуваної країни.
Заняття це доволі ризиковане, бо не все в цьому світі надається логічному осмисленню. Як з´ясовується, навіть дії президента великої ядерної країни.
Але Постоловський ризикує… "Скандал назрівав довго. Після того, як кримські татари восени минулого року взяли 51%, проросійські сили 35%, а представники провладної партії держави лише 13% голосів виборців, Державна асамблея втратила всі надії дотиснути до кінця проект Кримської області. Ідея позбавлення Криму автономії так і лишилась кволою теорією недолугих політиканів та їх технологів".
Ризик – так, але, погодьтесь, – цікавий і, що вже точно, – альтернативний.
Я, на жаль, не читав попередніх творів пана Постоловського, про них можу судити лише зі згаданої післямови Костянтина Родика, але цілком довіряю йому в тому, що "Справа…" - нова сторінка у творчості автора.
Проте існує одне велике "але", на якому хотів би зупинитись більш детально, і також хотілось би, аби мої зауваження були сприйняті автором більше як порада, а не як критика.
Справа в тім, що головним "будівельним матеріалом" будь-якої книги – є мова. І тут С. Постоловському є над чим працювати.
Уважний читач весь час буде "перечіплюватись" об русизми, недолугі мовні конструкції на кшталт: "Траплялися моменти, коли він плював на все і з головою стрибав у розваги", "В голові Семюеля з роздумами про "хвіст" перепліталися й інші думки", "Жінки завжди розуміли його і ніколи не перечили, бо він тримав їх на цьому світі. Навіть якщо й сам стояв вже однією ногою в могилі", "Римах був педантом і довіряв лише найкращому, що може подарувати французька парфумерія"… і ще, ще, ще.
Недостатнє володіння мовою фактично розвалює оповідь, ріже вухо і шкребе душу. Очевидно, Сергієві Постоловському варто звернути на це увагу, і тоді якість його творів, я в цьому переконаний, лише зростатиме.
Коментарі
Останні події
- 19.05.2024|11:47В Україні видали першу частину з трилогії Соми Морґенштерна
- 19.05.2024|11:41«Мій розмір – Чернівці»: у «Видавництві 21» триває передпродаж нової книжки Володимира Килинича
- 19.05.2024|11:36Вільні голоси Криму. До друку готують документальну книжку про кримських політв’язнів
- 17.05.2024|14:06Оголошено короткий список VI Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 10.05.2024|18:25ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Сергія Руденка "Анатомія ненависті. путін і Україна"
- 07.05.2024|08:2711-12 травня у Львові відбудеться Coffee, Books & Vintage Festival #4
- 03.05.2024|13:07Видавництво "Комубук" відкрило передзамовлення на новий роман Софії Андрухович "Катананхе"
- 02.05.2024|06:31У Києві відкриється виставка фоторобіт Максима Кривцова
- 30.04.2024|08:08100 найкращих книжок фестивалю «Книжкова країна»
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ