У японській мові є таке слово «tsundoku», яке перекладається як «людина, яка купила багато книг, але не може їх прочитати через брак часу». Ведуча Нового каналу Леся Нікітюк радить: не ставайте «tsundoku», знаходьте час для книжок. А заодно ділиться добіркою творів, які обов’язково варто прочитати.

Річард Бренсон, «До біса все! Берися і роби». Чудова автобіографічна книга успішного чоловіка, який починав з абсолютного нуля і досяг вершин. Книжка навчає ставити перед собою цілі і долати труднощі. Ні, тут не сказано, де взяти гроші, щоб купити коханій обручку чи новий автомобіль. Вона нагадує, що життя у кожного одне, і дорога кожна хвилина.

Франческа Меландрі, «Єва спить». Amore mio! Ця книга з Італії від українських видавців і удостоєна літературної премії італійського Elle. Твір, у якому долі персонажів, до яких ти відчуваєш емпатію, переплітаються з історичними подіями Апеннін. Італія вчора і сьогодні, Італія південна і північна – це різні світи… Франческа Меландрі розповідає із завидною психологічною проникливістю про любов і про взаємини батьків і дітей.

Oрхан Памук, «Музей невинності». Переглянувши всі серії «Величного століття. Роксолана», я як і всі дівчата, закохалася у турецькі серіали. А тут «чудовий» роман, дуже глибокий, про неймовірне кохання багатого Кемаля до бідної та ще й заміжньої жінки, про прекрасні і вічні почуття. Після прочитання цієї книги у мене досі лишився «післясмак».

Вірджинія Вулф, «Місіс Делловей». Геніальна література живе вічно. Цей роман написаний у техніці «потік свідомості», а це означає, що думки одного героя перескакують на думки іншого, і читача про це ніхто не попереджає. Автор майстерно показує закони людського життя у колесі сансари.

Майкл Суенвік, «Якось на краю часу». Чудові фентезі-розповіді сучасного письменника. Мені дуже сподобалася ця книжка про далеке майбутнє, де водночас, автор піднімає життєво важливі питання нинішнього часу – що робить людину людиною, що відбувається з нашим суспільством, що таке індивідуальність…