Re: цензії

Часоплину течія
18.03.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Зізнання у любові… допоки є час
18.03.2026|Віктор Вербич
Відсвіт «Пекторалі любові» у контексті воєнних реалій
17.03.2026|Василь Кузан
Делікатна загадковість Михайла Вереса
13.03.2026|Марія Федорів, письменниця
«Цей Великий день»: свято, закодоване у слові
11.03.2026|Буквоїд
«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
100 тонн світла
07.03.2026|Надія Гаврилюк
“А я з грядущих, вочевидь, епох”
06.03.2026|Микола Миколайович Гриценко
Дефіцит людського спілкування. Проблематика «Відступників» Христини Козловської
04.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Хтось виловлює вірші...

Літературний дайджест

7 нот «Ріки» Кетіля Бйорнстада

Книги норвезького письменника та композитора Кетіля Бйорнстада, як і музичні твори, мають свій особливий ритм і мелодику.

Швидкі і пристрасні там, де повинні такими бути, спокійні і розмірені в місцях, над якими треба більше задуматись, і з паузами й тишею, що інколи промовистіші за звуки. Такою мелодією є і роман «Ріка», який вийшов українською цьогоріч. Пропонуємо вам кілька вибраних цитат із книги. Сім уривків про любов, смерть, музику і вино. Сім найяскравіших нот «Ріки».
 
***
– Я радію, а ти плачеш. Ми ж разом одне ціле, хіба ні?
 
***
Мертві живуть з нами, хочемо ми того чи ні. Іноді мені здається, що саме мерці визначають, як довго вони залишатимуться у нашому житті живими.
***
Мертві живуть з нами, хочемо ми того чи ні. Іноді мені здається, що саме мерці визначають, як довго вони залишатимуться у нашому житті живими.
 
***
Восени знаходиш нових друзів і майбутніх коханих. Восени дебютують юні таланти. Восени вибирають парламент, а іноді й долю.
 
***
Грати Шуберта – це знати, що любиш.
 
***
Червоне вино пасує тим людям, котрі знемагають від туги за тим, чого у них немає, або принаймні прагнуть відпочити від самих себе. Біле вино – для тих, хто весь час потребує стимулу до життя.
 
***
Дивно, як часто, раз за разом, життя перемагає смерть? Біля Ватерлоо вже виросли нові дерева. У Коннектикуті, колишньому пеклі для індіанців, тепер живуть найбільші багатії світу. Якщо захочеш навідатися в Освенцим, можу порадити кілька дуже добрих ресторанів.

***
– То вся твоя музика створена без щастя?
Шуберт киває.
– Так...Зате я дав щастя іншим. У цьому і є високий сенс.
Артур Дронь


коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

19.03.2026|09:06
Писати історію разом: проєкт «Вишиваний. Король України» розширює коло авторів
18.03.2026|20:31
Україна візьме участь у 55-му Брюссельському книжковому ярмарку
17.03.2026|10:45
У Івано-Франківську відкривається нова “Книгарня “Є”
11.03.2026|18:35
«Filling in»: Україна заповнює культурні прогалини на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2026
09.03.2026|08:57
Письменник-азовець Павло Дерев’янко презентує в Луцьку культове козацьке фентезі
06.03.2026|08:40
Оголошено конкурс літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди
24.02.2026|15:53
XХVІІ Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Остаточні результати
22.02.2026|12:34
1 березня у Києві відбудеться друга письменницька конференція проекту «Своя полиця»
18.02.2026|17:24
«Крилатий Лев» оголошує прийом матеріалів на визначення лавреатів 2026 року
18.02.2026|17:14
Оголошується прийом творів на конкурс імені Івана Чендея 2026 року


Партнери