Re: цензії

Галичани та духи мертвих: історія одного порозуміння
04.11.2025|Надія Гаврилюк
“Перетворює затамування на захват”: поезія Богуслава Поляка
03.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Іспит на справжність
02.11.2025|Богдан Смоляк
Захисник Істин
31.10.2025|Володимир Краснодемський, журналіст, Лозанна, Швейцарія
Як змосковлювали ментальність українців
30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Художній простір поезії Мирослава Аронця
27.10.2025|Ігор Чорний
Пекло в раю
20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?
Котел, в якому вариться зілля
19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Побачити себе в люстерці часу
19.10.2025|Ігор Чорний
Ковбої, футболісти й терористи

Літературний дайджест

7 нот «Ріки» Кетіля Бйорнстада

Книги норвезького письменника та композитора Кетіля Бйорнстада, як і музичні твори, мають свій особливий ритм і мелодику.

Швидкі і пристрасні там, де повинні такими бути, спокійні і розмірені в місцях, над якими треба більше задуматись, і з паузами й тишею, що інколи промовистіші за звуки. Такою мелодією є і роман «Ріка», який вийшов українською цьогоріч. Пропонуємо вам кілька вибраних цитат із книги. Сім уривків про любов, смерть, музику і вино. Сім найяскравіших нот «Ріки».
 
***
– Я радію, а ти плачеш. Ми ж разом одне ціле, хіба ні?
 
***
Мертві живуть з нами, хочемо ми того чи ні. Іноді мені здається, що саме мерці визначають, як довго вони залишатимуться у нашому житті живими.
***
Мертві живуть з нами, хочемо ми того чи ні. Іноді мені здається, що саме мерці визначають, як довго вони залишатимуться у нашому житті живими.
 
***
Восени знаходиш нових друзів і майбутніх коханих. Восени дебютують юні таланти. Восени вибирають парламент, а іноді й долю.
 
***
Грати Шуберта – це знати, що любиш.
 
***
Червоне вино пасує тим людям, котрі знемагають від туги за тим, чого у них немає, або принаймні прагнуть відпочити від самих себе. Біле вино – для тих, хто весь час потребує стимулу до життя.
 
***
Дивно, як часто, раз за разом, життя перемагає смерть? Біля Ватерлоо вже виросли нові дерева. У Коннектикуті, колишньому пеклі для індіанців, тепер живуть найбільші багатії світу. Якщо захочеш навідатися в Освенцим, можу порадити кілька дуже добрих ресторанів.

***
– То вся твоя музика створена без щастя?
Шуберт киває.
– Так...Зате я дав щастя іншим. У цьому і є високий сенс.
Артур Дронь


коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

04.11.2025|10:54
Слова загублені й віднайдені: розмова про фемінізм в житті й літературі
03.11.2025|18:29
Оголошено довгий список номінантів на Премію імені Юрія Шевельова 2025: 13 видань змагаються за звання найкращої книжки есеїстики
03.11.2025|10:42
"Старий Лев" запрошує на майстер-клас з наукових експериментів за книгою "Енергія. Наука довкола нас"
03.11.2025|10:28
Юлія Чернінька презентує «Бестселер у борг» в Івано-Франківську
02.11.2025|09:55
У Львові вийшов 7-й том Антології патріотичної поезії «ВИБУХОВІ СЛОВА»
30.10.2025|12:41
Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
30.10.2025|12:32
Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
30.10.2025|12:18
Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
30.10.2025|12:15
«Енергія. Наука довкола нас»: Старий Лев запрошує юних читачів на наукові експерименти
29.10.2025|18:12
В Ужгороді започаткували щорічні зустрічі із лауреатами міської премії імені Петра Скунця


Партнери