Письменниця, головний редактор видавництва Мар´яна Савка оприлюднила"Маніфест Українського Борщу". Український автор, українська мова, український перекладач, ілюстратор, покупець, читач - ось складові успішної і поживної книги в Україні. Адже найкраще смакують рідні страви - книжки, приготовлені з національних продуктів. 

Криза мобілізує, переконаний Старий Лев, а тяжка економічна, ідеологічна, політична та соціальна ситуація в країні - не привід ховати голову в пісок і обирати тактику перечекання. Навпаки, це - час для дій і ризику. Таку позицію «Видавництво Старого Лева» не лише декларує, а й активно втілює в життя. У той час, коли українські книги вилучають із шкільної програми, а українське книговидання намагаються зробити неконкурентноздатним та тотально збитковим, Старий Лев за минулий рік видав вдвічі більше книг, ніж за 2011.Цьогоріч видавництво підняло планку ще вище - протягом 2013 року світ побачить понад 50 книг, серед яких «Як не заблукати в павутині»Тетяни Щербаченко, яка присвячена проблемі інтернет-безпеки дітей, збірка оповідань «Мама по скайпу» на тему комунікаційного розривуміж дітьми і дорослими, які виїхали на заробітки, «Дідо-Всевідо» Олександра Гавроша з унікальними ілюстраціями Світлани Фесенко... Левзапочатковує нову серію - «Казки зі всього світу», першою ластівкою якого стануть «Українські казки».

Видавництво продовжує знайомити Україну з найкращими світовими авторами, які пишуть для дітей. Зі своїми українськими читачамипід час Міжнародного дитячого фестивалю (16-19 травня), який щорічно проходить у Львові, познайомиться відомий на весь світ британський дитячий письменник Іан Вайброу, автор серії про пригоди Малого Вовчика, яка вийшла у «Видавництві Старого Лева». Ще один зірковий гість, який відкриє для себе Україну на запрошення Старого Лева, - Джеремі Стронг, ім´я якого говорить саме за себе. Він приїде разом з дружиною на вересневий Форум видавців (11-15 вересня).

Старий Лев продовжує відкривати українську книжку світові. 14-15 березня він презентувати свій доробок і авторів на одному знайбільших європейських книжкових ярмарків у м. Ляйпцигу (Німеччина). А 25-28 березня українське видавництво вперше стане гостемголовної світової події в царині дитячої книги - Болонського міжнародного ярмарку дитячої книги, який відбувається щорічно з 1964 року.

Ще одна добра новина: Лев посприяв тому, що весною в прокат вийде чудова українська стрічка для дітей та юнацтва - "Іван Сила".Кілька років тому у «Видавництві Старого Лева» вийшов роман Олександра Гавроша про пригоди українського силача. Саме ця книга потрапила до рук Віктору Андрієнку й надихнула його на зйомки фільму.

Працює видавництво і над соціальними проектами. Незабаром стартує соціальна програма, започаткова ним, - «Немає чужих дітей»,спрямована на виховання соціальних навичок у дітей, що виросли у дитячих будинках та інтернатах. Найближчим часом вийде у світ книжка Старого Лева, видана шрифтом Брайля, - «Казки дідуся Гурама».

Маніфест Українського Борщу

Не місо-суп, не бульйон, не окрошка і, не дай Боже, щі - а саме український борщ заслужив собі повагу, шанобливе ім´я і почесне місце в парадигмі національних цінностей українців.

Український борщ - не просто буденна страва, це символ родинності, елемент ритуалу єднання, основа кулінарної традиції, яка сильніша за будь-які новітні експерименти і заморські запозичення.

Борщ - це найперша і найточніша асоціація, пов´язана з Україною, і головне - позитивна. Ця асоціація смачно пахне і обіцяє тепло, затишок, ситість, а відтак умиротворення. Це символ української гостинності, а несвідомий вибір щоденної страви на користь борщу для кожного українця - прояв приватного патріотизму.

Заберіть в українців борщ - і нарешті викличете праведний гнів і, ймовірно, справжній народний бунт, якого досі не спровокувала системна боротьба влади проти української культури і загалом української ідентичності.

Борщ - це страва з національним характером. Простота і прямолінійність борщу - в його звичних для кожного українця інгредієнтах. Емоційність (до сліз) - у цибулі та запашному часнику. Гостре почуття гумору та самоіронічність - у пекучому перцеві.

Український борщ має кілька десятків смачних варіацій, залежно від регіону, в якому його готують, - а при цьому він все одно завжди і скрізь залишається борщем! Хіба це не метафора пошуку цінностей, які би, попри всю палітру ментальних особливостей українців із різних куточків країни, залишалися спільними для всієї нації?

Як поживає український борщ? - спитаєте. - З ним усе добре! От якби такі ж міцні позиції у нашій свідомості, в системі пріоритетів нашого суспільства займала українська освіта, українська культура, українське книговидання - нам не було би на що нарікати.

В Україні існує справжній культ борщу. Тож давайте творити культову модель розвитку української культури за принципом борщу: своє, автентичне, смачне, корисне, багатоваріантне, а відтак цікаве для цілого світу.     

Мар´яна Савка