Re: цензії

28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
17.03.2024|Ольга Шаф, м.Дніпро
Коло Стефаника
15.03.2024|Ірина Фотуйма
Дух єства і слова Богдана Дячишина
14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наук
Радянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
09.03.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Інтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності
Головна\Події\Культура

Події

21.06.2021|09:02|Богдан Смоляк

Наслухаючи «Дзвін», 2021, № 2

Поезія: Богдан Чепурко, В᾿ячеслав Гук, Богдан Завідняк, Василь Задорожний, Світлана Лавочкіна; проза: Микита Годованець, Ольга Полевіна, Афаг Масуд, Юрій Береза, Зоя Павлюк, Сергій Дзюба; есеїстика, публіцистика: Роман Пастух, Олексій Вертій, Микола Проценко; літературознавство, критика: Роман Горак, Наталія Мочернюк, Мар᾿яна Нейметі, Ольга Яворська; мистецтвознавство: Роман Береза, Василь Лизанчук, Лідія Трохим; графіка : Василь Семенюк, Василь Гудак.

Давним-давно виокремившись, по суті, із прози життя – стихії усного і писемного мовлення, поезія, як жанр, ніби змагає до повернення у свою колиску, надто впродовж останніх десятиліть. Нині, окрім верлібру, що міцно тримається поетикальності, чи вигадливо строфованої прозопоезії, маємо ще й вірші, формально віддалені од прози, бо ритмізовані й римовані, але з розрідженою, «опрозованою» метафорикою. Йдеться про очевидний вплив прози на поезію, а не навпаки.

У цьому журнальному зшитку щось таке, потроху, талановито демонструють В. Гук, С. Лавочкіна. А, скажімо, добре скроєна детектива нарація С. Дзюби не допускає й думки про наявність у ній поетизмів.

Натомість поезія класичного взірця мовби випрацьовує свої засоби протидії прозовому осучасненню. Тож Б. Чепурко обживає мовно-чуттєві глибини, а Богдан Завідняк віртуозно провадить медитацію шляхом мариністичної екзотики – чим не мзда оповідності?..

 Доволі нестандартний приклад популяризації особистості письменника – тут байкаря М. Годованця (1893–1974) – майже суцільний потік його спогадальних та епістолярних текстів, який і справді нагадує життєву повість чи роман. Добре стикуються з цим ґрунтовні огляди Р. Горака і Н. Мочернюк многотрудної життєтворчості Леся Мартовича (1871–1916), письменника-класика, який, спрощено-соціологічно трактований до й за радянських часів, лише 100 літ по смерті відкривається нам понадчасовими привабами прози.

Вдячний М. Нейметі за увагу до погляду (як на мене, новаторського, за вертикаллю) на творчість найбільших літературних талантів Закарпаття у книжці Олександри Ігнатович «Синхромія». З докладного представлення О. Вертія цікавитимусь капітальним двотомником «Українська фольклористична енциклопедія» (К., 2018; упорядник, науковий редактор М. К. Дмитренко).

Зшиток збагачено, зокрема, графічними чорно-білими шкіцами львів᾿янина В. Семенюка, що лягли в основу ілюстративного ряду нового видання Шевченкового «Кобзаря», про належне тиражування якого українство ще мусить подбати.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

20.03.2024|14:23
У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
20.03.2024|14:02
В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
20.03.2024|14:00
У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
15.03.2024|16:37
У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
14.03.2024|11:27
Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
09.03.2024|14:20
Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
06.03.2024|18:34
Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
05.03.2024|11:11
У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
05.03.2024|11:09
«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
01.03.2024|13:50
«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві


Партнери