«Чи матимемо добрі переклади?» – такий Круглий стіл, що швидше діяв під знаком оклику, ніж знаком запитання, пройшов в київський книгарні «Є».

Участь в заході взяли українські видавці, перекладачі та редактори, а також представники громадських організацій та міжнародних фондів. Модерував круглий стіл Тарас Лютий, менеджер програми «Соціальний капітал та Академічні публікації» Міжнародного фонду «Відродження», а доповідачами були директори видавництв Анетта Антоненко (Кальварія, Львів), Елеонора Сімонова (Нора-Друк, Київ) та Володимир Брискін (Теза, Вінниця).

Найголовніша новина – обговорено старт міжнародного Проекту «Ukrainian Literature in European Context & European Literature in Ukrainian Context», завданням якого є активізація інформаційно-професійного обміну в видавничому середовищі між країнами Європи та Україною. 

Ініціатором проекту виступила Анетта Антоненко. За її словами, єдине, з чим сьогодні ідентифікують Україну в світі – це Чорнобиль, а Україна для більшості (навіть видавців!) знаходиться десь в Африці, біля Уганди. Навіть дуже освічені закордонні видавці, які цікавляться цією тематикою, часто питають: «Чи справді російська та українська мови різні?» З іншого боку, а яка інформація йде з України? Дуже колоритно Анетта окреслила «обличчя» «справжнього» українського письменника – це той, хто на питання: «Хто в Україні є крім вас?», відповідає: «Нікого, я один». Саме тому найвідоміший у світі письменник з України Андрій Курков є «несправжнім» українським письменником, бо на це запитання він називає щонайменше 20 імен українських письменників.  



Анетта Антоненко







Євгенія Кононенко

На думку ініціаторки проекту, потрібно створити в Європі тренд «СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА», що дасть шанс всім в Україні: і видавцям, і письменникам, і перекладачам. Але створити цей тренд ані окремий письменник, ані окремий видавець не зможе. Тому, попри всі розбіжності у видавничій політиці, 10 українських видавців вирішили створити потужний кулак і пробити «вікно в Європу». Разом працюватимуть такі різні видавництва як «Фоліо» і «Кальварія», «Нора-друк» і «Теза», «Богдан» і «Грані-Т»...  

Проект виступає одним із стимуляторів створення названого тренду і передбачає активне спілкування за кордоном українських видавців і авторів та участь європейських видавців, перекладачів, авторів в культурницьких заходах на теренах України, причому це стане системним і постійним явищем. 

В рамках Проекту в 2010 році в жовтні запланована зустріч видавців України з польськими колегами, а в листопаді - з колегами в Норвегії. 

До розмови підключилася Ірина Сабор з Осло, аташе з питань культури посольства України в Норвегії: «Я взимку ініціювала зустріч із норвезькими видавцями, щоб презентувати їм українську літературу. У відповідь отримала хвилю цікавості та здивування від того, що наша література була раніше їм невідома, українська література для Норвегії – це цілина». 

Далі Ірина зазначила: «Це не може бути окремим проектом посольств України закордоном. Найбільша проблема – це брак ініціатив «із полів», видавництв чи спеціальних культурних фондів в Україні. Банальна відсутність інформаційних матеріалів про українську літературу іноземними мовами, а також презентаційних перекладів української літератури, таких, які можна передати у видавництва для першого враження – не додає охоти до співпраці».

Наступним учасником дискусії стала перекладач і літературний агент Ірина Дмитришин з Парижу, яка розповіла про Європейський літературний фестиваль в м. Коньяк та запрошення на нього України в 2012 році спеціальним гостем. 

Серед локальних заходів проекту заплановані майстер-класи для видавців по знаходженню фінансування на перекладні проекти (проведе «Фундація видавництва Кальварія»), спільний інформаційний каталог видавців та створення студії, яка б опікувалась подкастом проекту (куратор Володимир Брискін з видавництва «Теза»), де б акумулювалися всі фото-, відео- і аудіоматеріали про події…

Отже, ініціативна група звертається до всіх видавців з пропозицією об´єднатись на принципах професійного бізнес-клубу. 

Другу частина круглого столу організатори присвятили обговоренню професійно-етичних проблем спілкування між учасниками літературно-видавничого процесу; збереження достойного рівня оплат перекладачам та редакторам; формування школи молодих редакторів зі знанням іноземних мов; системи актуалізації знань та підвищення кваліфікації перекладачів.