Re: цензії

01.02.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Усе, що entre-nous* … (ніщо)
…І знову казка
23.01.2026|Ніна Бернадська
Художніми стежками роману Ярослава Ороса «Тесла покохав Чорногору»
20.01.2026|Ігор Чорний
Чисті і нечисті
18.01.2026|Ігор Зіньчук
Перевірка на людяність
16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зола натщесерце
16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцент
Фудкомунікація - м’яка сила впливу
12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
Головна\Події\Нагороди

Події

27.02.2020|14:16|Буквоїд

Тарас Прохасько отримав Шевченківську премію за книжку, яка вийшла у Meridian Czernowitz

Стали відомі результати Національної премії України імені Тараса Шевченка-2020. У номінації «Література» переможцями стали: Тарас Прохаськозі збіркою есеїв«Так, але…» та Маріанна Кіяновськаз книгою поезій «Бабин Яр. Голосами».

Збірка есеїстики «Так, але…» побачила світ у 2019 році у Meridian Czernowitz.За словами видавця, президента Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz Святослава Померанцева, ця книга не проста, вона з секретом. «Окрім Тараса, над нею працювала команда митців та менеджерів. Спеціально до цієї книжки київська художниця Олена Придувалова написала серію картин – великих та малих. Керівником візуальної частини стала відома продюсерка та кураторка мистецьких проєктів Тетяна Швед-Безкоровайна. Літературний редактор книжки – Олександр Бойченко, відповідальна редакторка – директорка Meridian Czernowitz Євгенія Лопата».

Про що книжка Тараса Прохаська «Так, але…»? Вона про одне й те саме: про майбутнє, яке було давно, і про все, що вже є, але не знати, як довго ще буде. Зокрема – про такі прості речі, як балькони й фіранки, світло й каміння, гойдалки й туалети, проходи містом і знімання фільму в Карпатах, формула щастя і фактор впливу, бабінтон і зельбсферштендліх тощо. А також про те, що спати треба уважно, снідати – по-своєму, а дивитися – зміщуючи візир. Так, але не це тут головне. Бо головний тут – тип оповіді, в якому рефлексії стають елементами сюжету й оприявнюються не як написані постфактум, а як проговорені в момент народження. І тому ніякі це не шкіци й не есеї, а оповідання в найстрогішому значенні цього слова.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

28.01.2026|09:39
«Театр, ютуб, секс»: у Луцьку презентують книжку Ярослави Кравченко
25.01.2026|08:12
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
24.01.2026|08:44
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
23.01.2026|18:01
Розпочався прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців “Прописи”
23.01.2026|07:07
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
22.01.2026|07:19
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
21.01.2026|08:09
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
20.01.2026|11:32
Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
20.01.2026|10:30
Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
20.01.2026|10:23
Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені


Партнери