Ми бачимо кольори. Розрізняємо найтонші відтінки.Чуємо кольори. Відчуваємо. Асоціюємо зі спогадами, словами, людьми, вчинками. Надаємо перевагу. Снимо барвисто. Залипаємо у сірих буднях, занурюємося у темну смугу, маримо салатовою весною і на повні груди вдихаємо золото осені. По-різному буває: і барвисто, і чорно-біло. Але дитинство неодмінно має бути наповнене кольором. Воно грітиме нас своїми яскравими пригодами, строкатою зміною пір року, теплими відтінками батьківської любові та дружби...

Четверта «Жила» раптово вийшла більше орієнтована навіть на суто «дорослі» теми, ніж на «батьківські». Хоча чи можна відділяти доросле від батьківського? А дитяче від дорослого?  У журналі чи не вперше цього разу історичні статті перевищили кількісно психологічні (історія кольоросимволіки, розповідь про історичні рецепти фарб та естетику кольору, занурення у відтінки білого часів козацького бароко, розповідь про природні барвники української вишивки та історичні уявлення про колір у майя..), з’явилася ґрунтовна стаття про філософське сприйняття кольору, а головне – тут багато практики, роботи з кольором і фарбами, відчуттям матеріалу, залученням дітей до творчості і власним розуміння кольору… Наша родзинка – це додаток, 100 карток із завданнями на кожен день , які зроблять дитинство малечі справді щасливим і кольоровим!

У номері:

Казка про сірого дракона і кольорового лицаря (Зоряна Живка) – здолай сірого дракона в собі!

Історія...
Людство у кольорах його дитинства (Н. Мельниченко). «…Червоний означав життя і смерть, пристрасть, любов, тіло. Процес убивства, пов’язаний із чоловіком, і процес народження, пов’язаний із жінкою, дає одна і та ж символіка крові. Саме тому з червоним так важко обходитися і важко трактувати…»

Психологія...
Колір у всіх широких розуміннях (М.Будя) «…Навіть у психології всі кольори – амбівалентні. Тобто у кожної барви, втім, як і в усього на землі, є як позитивний бік впливу, так і зворотний негативний, цілющий і руйнівний ефекти. Той самий колір залежно від ситуації , насиченості, відтінку, настрою може нести як позитив, так і негатив, зцілювати або руйнувати».

Розмова про колір (Г.Анненко) «На траві лежить осінній кленовий листок. Якщо ми запитаємо себе – якого він кольору? – то, не особливо замислюючись, відповімо: жовтий. Але раптом промінь світла пронизує листок, і наш «жовтий» оживає осяйним золотом із безліччю нових відтінків. Ця жива барва вже не вписується в матеріальне поняття «забарвленість» – він відгукується захопленням у душі, впливає на нас».

Творчість...
Цей кольоровий світ – світ наших відчуттів (А.Ісаханова) «Як це видно на кольоровому колі, половина його тепла, а половина холодна. Крім психофізичних властивостей, теплі й холодні барви мають просторові властивості: теплі схильні виходити вперед, а холодні – направлені в глибину. Це важливо, коли ми хочемо показати простір».

Дитячий живопис і шлях до нього (У.Гукасова) «Дві найдоступніші для дитячої творчості фарби –  акварель і гуаш. Хоча вони й водні, однак властивості й пластика у них абсолютно різні. Коли я давала акварель, то, малюючи, сама показувала, як її розмивати водою, як крапати, змішувати на піні, накладати прозорими шарами. Коли ми бралися до гуаші, то, навпаки, я показувала її густоту, непрозорість і те, що вона погано змивається водою. Відчуття також різні: акварель м´яка, липка і швидкорозчинна, гуашка ж густа, не липка і дуже крийна. Це важливо, адже дитина пізнає це все на рівні тактильному і зоровому».

Пізнаємо колір! (М.Шуб) «…Тепер п’ять кольорів – червоний, фіолетовий, зелений, блакитний і оранжевий – змішуємо з чорним. Чорний приглушує, поглиблює…»

Світ як колір (У.Гукасова) «Це дуже важливе вміння – образність мислення. Дар запам´ятовувати образ усього, що відбувається, ніби знімати зліпок пам´яті відчуттів кожного моменту. Образ і асоціація. Образне й асоціативне мислення – саме це створює основу для будь-якої творчості. Дає можливість інтерпретацій, варіацій, імпровізацій на будь-яку тему».

Мистецтвознавство...
Як зацікавити дитину мистецтвом? (С.Рябчук ) «…Особливо для маленьких дітей яскраві й контрастні барви – одна з найцікавіших можливостей поговорити про мистецтво. В абстрактному мистецтві ХХ століття вони здатні формувати найнесподіваніші інтерпретації кольорової гами: «Жовту пляму буде визначено як «сонце» або як «місяць»… А отой зелений мазок, який анітрохи вас не надихає, назветься стеблом трави чи жабою, що стрибає», – пише пані Барб-Галь».

Камінчики кольору (Л.Молодан) «З року в рiк жую часник – усе так само дере горло», – казали давні шумери, цим самим підтверджуючи, що люди геть не змінилися за останні кілька тисячоліть. Але історія мистецтва засвідчує протилежне: людина таки почала бачити світ інакше. І в першу чергу це стосується засобів виразності і їх найочевиднішого прояву – кольору. Тема барв багатоманітна й охоплює величезний перелік наукових відкриттів і змін в естетиці, філософії, богослов’ї. Ця стаття – спроба «осягнути неосяжне» і поринути в історію цих змін».

Архітектура...
Київ козацький (А.Скиба) «…Значною мірою саме на світло-кольорове сприйняття було розраховане козацьке бароко. Білий колір стін є однією з його головних рис. Для порівняння, у європейській бароковій архітектурі суто білий використовували досить рідко. Натомість в Україні білили не лише монументальні муровані споруди, але й ще донедавна двічі на рік білили хати…»

Етнографія...
Кольори і барвники в українській народній вишивці (Т.Срібна) «Француз Генріх Брокар привіз у царську Росію парфумерію. Його справа стрімко розвивалася, про її тривалий успіх свідчать, наприклад, назви «Новая заря» і «Красная Москва». У рекламі парфумів використовували модні на Заході малюнки для шиття гобеленовим швом. Уперше з’явилося мило для широких верств трудящих: туалетне мило «Крестьянское», яке коштувало 1 копійку, а обгортку його прикрашав мозаїчний орнамент квіток. Так хрестик «пішов у народ»

Мандрівки...
Кольори майя: те, що тримає світ. (Н.Мельниченко) «В основі космогонічних уявлень стародавніх майя лежали кольори. Не дивно, що вони мислили «кольорово» ще з прадавніх часів. Досі багато традицій пов’язані з кольором. Скажімо, майя вірять, що мертві – а вони їх вельми шанують – здатні бачити лише жовтий колір. Для цього в час святкування Дня Мертвих, який припадає на кінець жовтня, нащадки від самого кладовища прокладають жовту доріжку до колишнього дому померлих, де на їх честь споруджують оздоблений жовтим вівтар».

Читанка...
Сьогодні на книжковій поличці: Імант Зієдоніс «Кольорові казки», Сід Флейшман «Чарівна ферма пана Мак-Брума», Марина Аромштам «Коли відпочивають янголи».
А також унікальна добірка рецензій на книжки з кольоротерапії, історії кольору, символіки, кольору в інтер’єрі.