«Щоб не повторюватись - відповідь критикам на адресу, наприклад, Карпи в проекті "Без Ознак Мистецького Життя»: Карпа не має не залишатись Карпою. 
А фото не мусить говорити про шось одне, а може хоча б про шось два.

А бездомність  - це не класовість, а найчастіше це - все-таки вибір, а інколи - вид протестності або доведений до абсурдного абсолюту шлях нонконформізму, а інколи - вид безумства. 
Бездомні - це не (або не лише) ті, хто порпається у смітниках або стріляє гріш під церквами, порід бомжів є стільки ж, скільки порід дерев. Бамбук не перестає бути травою від того, шо не росте на футбольному полі, а каурі не перестає бути деревом від того, шо не схоже на березу. Тому перш, ніж говорити про «схожість» - варто уяснити для себе, хто такі безхатченки у цілому їхньому «асортименті». І тоді досвід спостерігання за ними дозволить вашому сприйняттю робити значно гостинніші рухи. 

А солідарність героїв проекту полягає не у наслідуванні стереотипів, а у тому, шоб не побоятись з´явитись не лише у неприглядному вигляді й «невигідному» світлі, а ще й у Образі, вразливому для подібної критики і закидів «ситості», тобто підставитись.

Але завдяки цій самопідставі журнал, про який ідеться, має більшу мистецьку вагу і популярність, тобто виручка з нього виручить більше число правдивих асоціальних людей, бо витрачається вона саме на це», - написав у своєму блозі на Facebook автор фотографій Ростислав Шпук.