Збірку упорядкував український поет, перекладач і літературознавець В’ячеслав Левицький. Своєю чергою, автором передмови став український письменник Сергій Жадан, давно знайомий із «бум-бам-літівцями» особисто.  

Згідно з анотацією рух об’єднав юних панків і перформерів, винахідників чудернацького транслогізму та любителів чорного гумору, прибічників найактуальніших західноєвропейських художніх практик і майбутніх дослідників спадщини білоруських репресованих митців. Із такої «вибухової суміші» постав феномен, який значно випереджав свій час.

Книжка охоплює доробок 18 «бум-бам-літівців» (як поезію, так і маніфести, есеї, спогади, щоденникові нотатки). Дехто з авторів, зокрема Ольгерд Бахаревич та Вальжина Морт, а також Валентин Акудович, Левон Вольський, Віктор Жибуль, Серж Мінскевич, уже відомі українському читачеві. При цьому творчість Михася Башури, Юрася Борисевича, Дмитра Вишньова, Всеволода Горячка, Олени Києні, Артема Ковалевського, Сергія Патаранського, Іллі Сіна, Ганни Тихонової, Олеся Туровича, Дениса Хвостовського дотепер не була широко представлена в Україні.

Відповідно до задуму упорядника антологія сформована як поколіннєвий проєкт. Представники «Бум-Бам-Літу», що приголомшували білоруську публіку сміливими експериментами та розгортали певну поетичну революцію, будучи двадцяти- й тридцятирічними, заговорили голосами українських поетів, котрі заявили про себе у 2000-х – 2010-х роках. Разом із Левицьким уміщені твори переклали Ігор Астапенко, Ярослав Гадзінський, Дарина Гладун, Яніна Дияк, Віктор Іщенко, Дмитро Лазуткін, Лесик Панасюк, Богуслав Поляк, Сергій Рубнікович, Ірина Сажинська, Юлія Стахівська, Олексій Шендрик, Павло Щириця. Водночас, оскільки видання є двомовним, над перекладом українських текстів працювали Уладь Ленкевич і Сергій Прилуцький.

Прикметно, що в дизайні, який розробив Андрій Гончарук, гармонійно поєднані біло-червоно-біла та червоно-чорна гами. Внутрішній бік суперобкладинки становить собою плакат із символічним малюнком Анни Звягінцевої, котрий засвідчує і підтримку нинішнім протестам у Білорусі, і солідарність із митцями – руйнівниками канонів у цілому. Окрім того, в оформленні книжки використано світлини поетки та фотографині Юлі Тимофєєвої з ефектними мінськими краєвидами.

Завершує антологію післямова упорядника, яка не лише окреслює історико-літературну сутність «Бум-Бам-Літу», а й змушує замислитися над паралелями між українською та білоруською культурою 90‑х.