Про звичайну школу, вчителів і батьків, про те, як звичайні третьокласники отримують шанс змінити долю світу і як вони цей шанс використовують, — усе це на сторінках книжки. Ілюструвала видання Іва Михайлян.

Авторка писала свою дебютну книжку протягом п’яти років. Все почалося з прохань ще тоді маленького сина Василька розповісти йому нову казку. День за днем вигадувались якісь пригоди, які врешті-решт і перетворились у книжку. Дилогія «Світ у вулкані» складається з чотирьох розділів. Кожен розділ книги – нова, окрема історія, яка, не перший погляд, нічим не пов’язана з іншими частинами. У першій книзі мова йде про близнюків Соньку і Марка Брумів з 3-Б класу. В наступній частині розповідається про Агаву Мідного – хуліганистого хлопця з рудим чубом та його незвичайного коня Іскру. А далі події переносяться в казкову країну, де пів року безперервно падають Великі Дощі, а в небі висить безліч веселок. Проте, сторінка за сторінкою раптом виявляється, що насправді всі персонажі і події, як пазли у великій грі, складаються навколо одного й того ж сюжету.

«Назва цієї історії мала бути “Кремантура”, в честь казкової країни, де відбуваються всі неймовірні події. Проте, на ключовій зустрічі з “Видавництвом Старого Лева” з легкої руки головної редакторки Мар’яни Савки виникла інша назва — динамічна, проста, і водночас загадкова – “Світ у вулкані”.

На написання книжки мене надихав прекрасний світ хорватської природи, оскільки я живу і працюю в Хорватії з 2009. Неймовірні Адріатичні острови, прозоре, як сльоза, море, суворі, часом злі хорватські буревії, високі скелисті гори, розкішні водоспадні Плітвицькі озера, цвітіння лаванди та запахи розмарину — усе це залишило свій слід та настрій у книзі “Світ у вулкані”. 

Проте, найбільшим натхненням для написання цієї пригоди стали все ж таки діти — сини Дем’ян та Василь, а також безліч дітей друзів. Неймовірних хлопців і дівчат — сміливих, свавільних, незалежних, розумних, не таких, як всі. Кращих навіть, ніж їхні батьки. Дітей, які часом приносять так багато клопотів, але потім саме вони мають шанс врятувати цей світ від зла», — розповідає письменниця Ольга Максимчук.

«У мене було завдання візуально натякнути на два різні казкові простори. Тому під нічним небом об’єдналися Зелений та Червоний світи. Діти на великому білому вороні — це одні з головних персонажів книжки, Марко і Сонька Бруми. А на звороті обкладинки є ще Агава на Іскрі. Щодо їхньої зовнішності, то реальних прототипів немає, це збірний образ на основі літературного опису та їхніх характерів. Авторка Ольга Максимчук візуальна в описаннях, навіть якщо це лише натяк, якийсь характерний елемент, його можна взяти за основу. Вони близнюки, але дуже різні за характером. Я хотіла передати, що в них є щось спільне і водночас протилежне», — додає художниця Іва Михайлян. 

Ольга Максимчук — письменниця, перекладачка, філологиня, викладачка хорватської, сербської та української мов і літератури. З її перекладів виходили друком: «Хозарський словник» Мілорада Павича, цикл оповідань «Молода сербська проза». Авторка багато років працювала у сфері української дипломатії. З 2009 року живе у Хорватії.