Створити притулок стабільності, знайти власний компас аби продовжити свій шлях – основні теми поезій Кеведо. Її сила корениться у слові, у побудові образів, які відкривають нові способи осмислення нашого існування.

Поезія для Алейди – це її територія свободи,її безкрая канва, в яку вплетені нитки латентності, засновані на любові, смерті, еротизмі, збереженні ідентичності та внутрішньої рівноваги, прямому зв’язку з природою та власним «корінням»; та мові, що рухається і мислить одночасно, пробуджуючи численні етичні та естетичні діалоги.

 

HAIKU DE LOS PÁJAROS

Cuidaré de tus pájaros
pero me niego a hacer
el amor en la jaula

 

ХАЙКУ ДЛЯ ПТАХІВ

 

Я піклуватимусь про твоїх пташок,

але я відмовляюсь

кохатися у клітці.

 

OJOS DE TESTIGO

 

El viento histérico rompe mis hombros
Ópera que desmorona la contemplación
del desierto
y hace tambalear al saguaro
rey de cactus

Las horas larguísimas
caminan como pesadillas

Después
lentamente llega la calma furiosa
y el cielo del paisaje ocre
se limpia para dejar pasar
la más pura y metálica luz del planeta.

 

ОЧІ СВІДКА

 

Істеричний вітер заламує мої плечі

Опера, що руйнує споглядання

пустелі

і змушує сагуаро, короля кактусів, хитатися

 

Незліченні години минають,

як кошмарні сни

 

Згодом поволі

настає люте затишшя,

і охристий небесний пейзаж прояснюється,

впускаючи найчистіше сталеве

світло на планеті.

 

 

METEOROLOGÍA

El granizo ha comenzado a disolverse,
hilos helados corren
entre las piedras y las ramas amargas.
Parecería que nada se quemó,
que nada fue despojado de su bElleza.
Las flores del Arupo lucen crispadas,
cristalizadas por tanta bondad gélida.
Se aproxima el caos, pero es como
si nadie quisiera enterarse.

 

МЕТЕОРОЛОГІЯ

 

 

Град почав розчинятися і,

крижані нитки простягалися

між камінням та гірким віттям.

 

Здавалося б, нічого не вигоріло,

ніщо не втратило своєї краси.

 

Квіти арупо, кристалізовані льодяною щедрістю, видаються хрусткими.

 

Наближається хаос, але мовби ніхто не хоче про це знати.

 

***

Cortadas a media noche,
las flores de verano iluminan la habitación del hotel.
Las de color naranja excitan
hasta afectar
en esa zona que las mujeres confunden con:
deseo,
desgarro,
defectos.
Las flores fucsia y las excesivamente moradas
distraen y llegan a enervar.
Pero estoy húmeda,
lista para la noche en este hotel del mundo.
Piso un jardín de intimidades.
A las ramas verdes del follaje
las chupo una por una.
La clorofila aceitada me va dejando
las ganas de ir hasta el fondo,
Mas lo que hago antes de dormir
es leer los poemas de Szymborska

***

 

Зрізані опівночі

строкаті квіти освітлюють

готельний номер

Помаранчеві збуджують,

зачіпаючи ту зону,

з якою жінки

плутають:

пристрасть,

порив,

пороки.

Фуксія та надмір пурпуру

відволікають

і навіть виснажують.

Моє вільготне тіло

готове до ночівлі у цьому

готелі світу.

В оранжереї інтимності.

Один за одним

я затискаю губами зелені паростки,

промаслений хлорофіл

викликає в мені бажання сягнути дна,

Але, що я роблю перед сном, —

це читаю вірші Шимборської*.

 

* Вісла́ва Шимбо́рська — польська поетеса, есеїстка, літературний критик і перекладачка; лауреатка Нобелівської премії з літератури (1996).

POEMA DE CAVAFIS

 

Despacio
sueltas tu calor
Tu lengua
ejerce la función
para la que fue creada
y cumples con el acto
de volverme animal sensible
tan parecido
al poema infinito
que escribiera Cavafis.

 

ПОЕМА КАВАФІСА

 

Повільно

випускаєш своє тепло.

Твоя мова

виконує функцію

для якої призначена

і ти здійснюєш акт перевтілення -

стаєш чутливою істотою,

настільки схожою

на нескінченну поему,

написану Кавафісом.

 

* Константінос Кавафіс — грецький поет (1863 – 1933). За життя Кавафіс не спізнав слави, проте нині вважається одним з важливих поетів світової літератури XX століття.

UNA CERTEZA

 

Me deslizo

entre camas metálicas

y tanques de oxigeno

 

Estoy helada

Em en el fondo marino de este hospício

 

Ya mis deudos aceptan que las cenizas

regresarán a las montañas

de donde salí

cuando las piedras se movieron

por la fe de mi padres.

ВИЗНАЧЕНІСТЬ

 

Я прослизаю

між металевими ліжками

та кисневими балонами

 

Я замерзаю

в Амазонці цього хоспісу

 

 

Мої скорботні родичі визнають

що прах повернеться в гори

до витоків роду

коли камінням рухала віра

моїх батьків.

 

REZO

 

Sembraremos de nuevo árboles de capulí

 

Resucita,

aún cantan los colibríes de cola larga

tu canción de medio día.

 

МОЛИТВА

 

Ми знову посадимо дерева-капулі*

 

 

Воскресайте,

поки довгохвості колібрі співають

свою полуденну пісню.

 

*Мудреці андських громад,вважають капулі особливою рослиною: вона пов´язана з енергією та ознаками нового андського року. Також вони ототожнюють форму капулі з формою яєчників, тому їх наділяють символікою жіночої родючості. Для цих же спільнот колібрі символізує воскресіння, тому що у холодні ночі здається, що вони вмирають, але на світанку знову оживають.

PARA VOLVER A MÍ

Mi cuerpo pequeño

cruza limites helados

con la espalda encorvada

y um Blanco camisón

 

Primer aviso

a mi terrible vanidad.

 

ПОВЕРНУТИ СЕБЕ

 

Моє маленьке тіло

перетинає крижані кордони

зі згорбленою спиною

у білій нічній сорочці

 

Перше попередження

моєму жахливому марнославству.

  

Переклад з іспанської та вступне слово
Марини Сушко

Алейда Кеведо Рохас (Aleyda Quevedo Rojas)— еквадорська поетеса, журналістка, есеїстка й культурна менеджерка. Народилася 1972 року в Кіто. Вважається одним з найактуальніших голосів сучасної латиноамериканської поезії. Володарка Національної премії імені Хорхе Каррери Андраде. Поезії Алейди перекладені англійською, івритом, італійською, португальською, українською, французькою, шведською мовами.