
Re: цензії
- 10.07.2025|Дана Пінчевська"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
- 10.07.2025|Володимир СердюкАнтивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
Події
24.01.2023|15:41|Буквоїд
«Видавництво Старого Лева» підготувало дебютний роман Рустема Халіла «Часу немає»
У центрі розповіді – адвокат Едем, що після угоди з джином отримує шанс прожити день життям щораз різних незнайомців, у руках яких влада, гроші та слава. Втрачені та використані шанси, калейдоскоп пейзажів Києва та людських доль, а ще пошук відповіді на питання: як використати час, коли його майже немає – на сторінках роману «Часу немає». Українською книга вийшла у перекладі Сергія Осоки. Художнє оформлення виконала Вікторія Кучма.
Київський юрист Едем вважає себе невдахою: він смертельно хворий, не досяг успіхів у кар’єрі, а головне кохання свого життя втратив п’ятнадцять років тому. У мить найбільшого розпачу перед ним виникає джин і пропонує договір: безсмертну Едемову душу в обмін на можливість пожити чужими життями. Від залитої світлом телестудії — до темних коридорів влади, від пишних прийомів мільярдерів — до обшарпаних стін дитячого притулку, від відкритого вітрам даху хмарочоса — до зали Небесного суду, куди ніколи не добирався вітер... Багатство, влада, слава і любов закрутяться у вирі однієї угоди, яка змінить долі всіх, до неї причетних.
«Ця книга прийшла до мене сама. Це сталося у батьківській квартирі у Криму. Ніколи не забуду ту мить, коли ідея книги вдарила блискавкою, і я зрозумів: ось він – мій перший роман. Залишилась дрібниця – його написати. Ця дрібниця зайняла кілька років. Левову частку роману я писав вночі. Моя родина спала, а у сусідній кімнаті тим часом з’являвся цілий світ. Там джини пропонували смертним угоди і смертні отримували безсмертя через свої вчинки. Там знаходилася відповідь на чергову загадку, а за сторінку виникала нова таємниця. Там Київ шурхотів багряним листям і приваблював нічними вогнями. Там мій герой відкривав для себе славу, багатство і владу, згадував свої мрії та рятував чужі. Там любов повертала силу, а дружба рятувала життя. Там за п’ять днів один київський юрист побачив і зробив стільки, що іншим не вистачить на кілька життів. І я дивився на світ разом із ним. А тепер зможете і ви», – ділиться думками автор Рустем Халіл.
«Часу немає» — це роман-пробіжка, який не дає перевести подих. Це одіссея вулицями Києва та споконвічне повернення до самого себе. Це лабіринт із зарядженими рушницями, кожна з яких обов’язково вистрілить. Це історія про те, що навіть найбільший невдаха одного разу може змінити світ. І, звісно, це книга про час. А точніше — про його відсутність.
Рустем Халіл народився 1983 року в родині киримли. Коли йому було 11, вирішив стати письменником. Але ще в університетські часи почав працювати журналістом, адже це – письменники сьогодення зі стабільною зарплатою. Відтоді встиг попрацювати в газетах, інформагенціях, на радіо та телебаченні. Спочатку в Криму, а з 2010 року – у Києві. За цей час займався журналістськими розслідуваннями та політичною аналітикою, писав репортажі з різних куточків України та якось навіть створив власний сайт. 2020 року нарешті закінчив свій перший роман, який задумав 15 років до того.
Коментарі
Останні події
- 14.07.2025|09:21V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» презентує цьогорічну програму
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року