Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- Клариса Пінкола Естес. "Жінки, що біжать з вовками. Архетип Дикої жінки у міфах та легендах"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Станіслав Арсьонов. "Посібник зі щастя. Як наповнити своє життя достатком і радістю"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Лев Ребет. "ТЕОРІЯ NАЦІЇ"Книги | Буквоїд
- Дмитро Савченко. "Вовки Да Вінчі"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. Чимчикун. "Історії Країни НаДобраніч"Дитяча книга | Буквоїд
- Франц Верфель. "Винен не вбивця… Зустріч випускників"Книги | Буквоїд
- Таня Стус. "Проростання"Проза | Буквоїд
- Дарія Піскозуб. "Машина"Фантастика | Буквоїд
- Стюарт Тертон. "Сім смертей Евелін Гардкасл"Книги | Буквоїд
- Ліндсі Паверс. "Як не зіпсувати життя своїм дітям. Посібник з виховання без стресу та нарікань"Психологія/Філософія | Буквоїд
Події
Восени побачить світ роман Степана Процюка про Євгена Чикаленка
Письменник Степан Процюк завершив роман про Євгена Чикаленка. Він називається «Пан».
Як зізнався сам автор, робота над романом тривала рік і вийде восени 2024-го у видавництві "Дискурсус".
«Дякую Володимиру Кравчуку і Василю Карпюку, без сприяння яких я б не витримав кожноденної, украй напруженої річної роботи над доволі товстим панорамним романом. Сподіваюся, що восени ви вже зможете прочитати роман «Пан». Сердечно дякую всім своїм читачам і дуже сподіваюся на кожноденне розширення їхнього кола», - написав Процюк на своїй сторінці у Facebook.
При цьому автор запропонував читачам для прочитання один з уривків книги.
Пропонуємо його вашій увазі:
«Симон Петлюра вже жив у Парижі з дружиною та дочкою. Сподівань на реставрацію УНР було украй мало. Подейкували, що чимраз частіше він хотів бути приватною людиною, оголосивши:
– Ніякого центру УНР нема! Я давно не головний отаман! Я – перевтомлений емігрант!
Але щось всередині утримувало його від руйнації символу. Символ був дорожчим від однобокої правди.
Більшовикам Петлюра був більмом у оці. Ірраціональний страх можливої «петлюрівщини», нової спілки Петлюри з Пілсудським, який прийшов до влади у Польщі, пришвидшував задум політичного вбивства. Для цього знайшли Самуїла Шварцбарда, пов’язаного із НКВС, який, мовляв, мав помститися Петлюрі за єврейські погроми.
25 травня 1926 року невисокий чоловік стояв у Латинському кварталі біля книгарні. Самуїл Шварцбард буквально підбіг до нього:
– Ви Петлюра?
– Так. А …
Раптом чоловік почав стріляти! Симон Васильович відчув неймовірний біль у плечі і втратив рівновагу… Шварцбард стріляв і стріляв. Одна із куль пробила легені і серце.
Стихійний натовп людей скрутив Шварцбарду руки .Викликали поліцію. Петлюра був мертвим. Не проминуло і місяця, як у червні був вбитий генерал-хорунжий УНР , отаман Володимир Оскілко. Розпочилася епоха замовлених більшовиками політичних вбивств.
Суд, який відбувся аж через рік і кілька місяців, більшістю голосів виправдав вбивцю. Його підтримало багато тодішніх симпатиків лівих: Ромен Роллан, Анрі Барбюс, вже не кажучи про Керенського чи Горького, що були в «українському питанні» навдивовижу одностайними.
Вбивство головного отамана, звісно, стало для нашої еміграції потрясінням, породивши дивовижну поліфонію, бридку какофонію, ошелешене мовчання –всі види і підвиди людських реакцій.
– Якби не прихід до влади Пілсудського, його би не чіпали! – казали одні.
– Вони би знищили Петлюру при будь-якій ситуації, бо він був символом! – доводили інші.
– Всі, майже всі українці закордоном служать панахиди, організовують комітети для вшанування пам’яті Петлюри, збирають фонд для утримання його родини! – розповідали треті.
– Українські газети ведуть полеміку із єврейською пресою, адже Петлюра завжди був проти єврейських погромів – констатують очевидне четверті.
– Більшовикам не вдасться посмертно очорнити Петлюру! – заспокоювали п’яті.
– Смерть Петлюри оплакала вся українська молодь, незалежно від партій! – зауважили шості.
– Але як Париж наповнений лівими! Як радянська агентура уміє всюди присмоктатися, які шалені гроші на це виділяє Москва! –ще мало хто розумів вагу слів сьомих.
– Тепер Петлюра став святим Симоном для українців! Він буде великим і бездоганним мерцем, що сяє нам чистим незаплямованим світлом! – писав Євген Чикаленко.»
Коментарі
Останні події
- 03.05.2024|13:07Видавництво "Комубук" відкрило передзамовлення на новий роман Софії Андрухович "Катананхе"
- 02.05.2024|06:31У Києві відкриється виставка фоторобіт Максима Кривцова
- 30.04.2024|08:08100 найкращих книжок фестивалю «Книжкова країна»
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"