Re: цензії

Етгар Керет (нар. 1967 року) — найпопулярніший письменник серед сучасної ізраїльської молоді, сценарист і драматург, лауреат Державної премії Ізраїлю в галузі літератури. Пише на івриті.

Основний жанр, в якому працює Керет, — це коротка розповідь простою, наближеною до розмовної, мовою.

Герої невеликих оповідань, що увійшли до цієї книжки, живуть одночасно в двох світах: реальному і фантасмагоричному. Їхня поведінка інколи здається абсурд¬ною, але водночас вона цілком буденна. У цьому і полягає мистецтво письменника — він використовує гіперболізовані, а то й фантастичні засоби для того, щоб розповісти про повсякденні, часом суто прозаїчні та банальні життєві ситуації.

Твори Керета перекладено багатьма мовами світу. Українською ці оповідання друкуються вперше.

Володимир Войнович. «Малиновий пелікан»

Якщо визначати жанр нового роману Володимира Войновича, то його можна назвати “роман-бомба”, бо одразу після публікації він неодмінно вибухне. Адже письменник у ньому говорить про таке, про що у російському середовищі воліють мовчати — хто ж захоче відверто визнавати свої помилки та вади, зізнаватися в абсурдному устрої російського життя?

...А починається все з того, що автора,від імені якого йде оповідь,вкусив кліщ. Витягти його вдома не вдається, і тому постраждалого везуть у кареті “швидкої допомоги” до лікарні. Дорогою з ним трапляються різні пригоди, а коли він починає марити, перед очима постають різноманітні видіння. І всі ці пригоди та видіння пов´язані з устроєм Росії. Так, виявляється, що країною править Перша особа держави, скорочено Перодер, який має вигляд... пелікана малинового кольору.Чому? Після анексії Криму з´ясовується,що українська хунта мало того, що гнобила населення, вона довела рідкісний вид птахів - малинових пеліканів - до майже повного винищення. Остання пара пеліканів розучилася висиджувати яйця. І в Росії є лише одна людина,яка може їм допомогти особистим прикладом ... А щоби догодити Перодеру, всі його підлеглі також набувають вигляду пеліканів, прилаштовуючи й собі дзьоби — чи то з картону, чи то з іншого матеріалу...

Кузьма Скрябін. «Поезія»

Кузьма Скрябін (справжнє ім’я Андрій Кузьменко) народився в місті Самбір Львівської області 17 серпня 1968 року. Закінчив музичну школу за класом фортепіано. 1989 року записав першу пісню у складі музичної групи «Скрябін». З того часу став відомим як співак, автор музики і текстів багатьох десятків пісень, а також ще і як талановитий письменник. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Я, “Побєда” і Берлін» (українською та російською) і «Я, Паштєт і Армія».

2 лютого 2015 року Кузьма Скрябін загинув в автомобільній аварії.

У 2006 Кузьменко проявив себе і як письменник: видання власної книги-автобіографії "Я, Побєда і Берлін" відкрило співака з іншого боку. Вона стала надзвичайно популярною та навіть кілька разів перевидавалася. 2014 року вийшла друга книга Андрія – «Я, Паштєт і армія».

У поезіях якнайкраще розкривається яскравий талант Кузьми з його іскрометним гумором, тонким ліризмом, чіткою громадянською позицією.

До книги поезій Кузьми Скрябіна увійшли тексти пісень, починаючи з 2006 року.

«Ти пишеш смс з метрополітену
Про то, що не прийдеш більше до мене.
Майже в усіх словах ти робиш помилки,
Сльози по клавішах, в коридорі – бутилки» (К. Скрябін)

Кузьма Скрябін. «Проза»

В книгу «Проза» Кузьми Скрябіна, в яку включено усі прозові твори відомого музиканта. У книзі якнайкраще розкрився його оригінальний, приправлений іскрометним гумором, письменницький талант.

Книжки Кузьми Скрябіна виходили у видавництві “Фоліо” і раніше:

“Я, “Побєда” і Берлін” (українською та російською), до якої увійшли дві повісті: «Я, «Побєда» і Берлін» та «Місто, в якому не ходять гроші», а також тексти відомих пісень гурту «Скрябін». Книжка пройнята яскравим відчуттям гумору, веселим настроєм і її можна віднести до жанру пригоди та гостросюжетного трилеру.

“Я, Паштєт і Армія” - розповідь про армійського друга Кузьми Паштєта (Сергія Павлова), який потрапив в армію через проблеми з деканом в університеті, де Сергій був кандидатом біологічних наук. Книга проникнута армійськими буднями та гумором. Кузьма Скрябін: «Якщо маєш кілька годин вільного часу і настрій, щоб позубоскалити на тему примітиву армійських буднів, ти – наш клієнт. Не шукай в ній високих ідей, завуальованих у написаному між рядками. Жити треба так, щоб було з чого поржати! Так і живу!»

“Я, Шонік і Шпіцберген” – до книги увійшла одноіменна повість, а також пісні 2006-2014 років. «Колись мені в голову почала стріляти думка, що їздити треба в місця непопулярні, нетуристичні… Пожити з ескімосами, поїздити на оленях під Північним сяйвом… Такі адреналінові мандри миттєво накривають тебе з головою. Це – як стрибок із парашутом: поки не зробиш крок, то не знаєш, який то кайф! А Шпіцберген? Він такий жорстокий, що аж красивий. Ти стоїш і ти не знаєш, чого від нього чекати, може, загубишся, може, замерзнеш. І то було в червні. А що ж там робиться взимку?..» Кузьма Скрябін

«Коли не знаєш, з чого почати, то закрадається думка: чи варто починати взагалі. Але є про що розказати і, видно, доведеться все-таки з чогось почати...» Кузьма Скрябін

Кузьма Скрябін (справжнє ім’я Андрій Кузьменко) народився в місті Самбір Львівської області 17 серпня 1968 року. Закінчив музичну школу за класом фортепіано. У 1989 році

записав першу пісню у складі музичної групи «Скрябін». З того часу став відомим як співак, автор музики і текстів багатьох пісень, а також як талановитий письменник.

2 лютого 2015 року Кузьма Скрябін загинув в автомобільній аварії.

Андрій Талєрка. «Як навчитися готувати не за книжками. Відеорецепти на кожен день»

Це третя книжка автора, відомого в кулінарному інтернеті як talerka, художника за освітою і дизайнера за професією, хобі якого стало метою життя – навчитися готувати всі кращі традиційні рецепти з різних країн. Андрій Талєрка збирав цей матеріал останні 10 років, приділяючи увагу регіональним особливостям продуктів для кожного рецепта, історії виникнення рецепта і традиції його приготування. Підсумок: сотні докладних відеорецептів, сотні тисяч глядачів щомісяця і понад 8 500 000 переглядів на Youtube. У цій книжці читач знайде не просто 365 рецептів, зібраних разом за сезонами року, що робить книжку кулінарним щоденником, а й 365 посилань (QR-код) на 365 відеорецептів, які ведуть на відповідні сторінки сайту автора – talerka.tv. Рецепти написані простою і лаконічною мовою, а відео демонструє всі деталі приготування, тому і початківці на кухні зможуть навчитися готувати, і професіонали оцінять різноманітність матеріалу з урахуванням сезонності продуктів протягом року.