Re: цензії

Народився в сім´ї вчителів. Батько Іван Юрійович закінчив із відзнакою філософський факультет Київського університету, але мусив учителювати в школі-інтернаті й ПТУ, оскільки відбув шість років ГУЛАГу за націоналізм. Мати викладала географію.

Друкуватися почав з шостого класу в дитячих виданнях. Був переможцем конкурсів юних літераторів.

1977 року вступив на факультет журналістики Львівського університету. Під час навчання був членом редколегії університетської багатотиражної газети «За радянську науку», згодом — редактором газети «Джерела». Професійну журналістську роботу розпочав 1982 року в газеті «Молодь Закарпаття».

1990 року заснував у Мукачеві газету «Новини Мукачева». У цей час також працював власним кореспондентом газет «Карпатський край», «Срібна земля», «Фест». Друкувався у всесоюзних та республіканських часописах «Комсомольская правда», «Известия», «Україна», «Людина і світ», «Ранок», «Радянська жінка», «Літературна Україна», «Молодь України».

1998 року заснував у Мукачеві видавництво «Карпатська вежа», в якому як головний редактор і директор підготував і видав упродовж п´яти років понад 100 видань.

1998 — звання «Журналіст року Закарпаття».
2004 — лауреат Міжнародної літературної премії «Карпатська корона»

Автор книг:

«Гірчичне зерно» (1989),
«Оскал собаки» (1991),
«Мукачево і мукачівці» (1994),
«Мункачі з Мукачева» (1995),
«Роса на фігових листках» (1995),
«Він і вона» (1996),
«Дами і Адами» (2002),
«Гра в ляльки. Жіночі історії» (2003),
«Куфрик з фіглями» (2003),
«Карпатський словоблуд» (2004, у співавторстві),
«Енциклопедія Мукачева» (2006, у співавторстві з Василем Пагирею) та інших.
«Руки і душа та інші невигадані жіночі історії» (2011),
«Вічник. Сповідь на перевалі духу» (2012, Книга висунута НСПУ (2011 р.) на здобуття Національної премії Т.Г.Шевченка)