Електронна бібліотека/Проза

АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Завантажити

молодих студентiв i разом з ними молодих болгар i сербiв, котрих було багато в Києвi в свiтських i духовних школах.

Тим часом Ольга вже встигла познайомиться з життям, бо кмiтила за ним i придивилась до людського життя. Вона часто бувала в оперi, в маскарадах i на балах; вона вже мала багацько знайомих. Вже уплило багато часу, а Ольга не стрiчала нiгде свого iдеалу. Кожний раз, гуляючи по Хрещатику, по Царському i Ботанiчному садку, вона не минала очима нi одного чорнявого панича i не стрiлась нiгде з тим паничем. Не раз i не два, сидячи в театрi, вона оглядала кожнiсiньке лице, починаючи з одного кiнця i кiнчаючи другим, а його не було! Буваючи на громадянських балах, вона переглядала всiх людей, i нi разу не довелося їй стрiнуть милих очей та брiв! А тих брiв вона нiяк не могла забуть ! Так припали їй до серця тi яснi очi, так прийшлись до кохання тi високi брови, що вони нiколи не сходили в неї з думки, навiть часто снились їй. Вона носила їх в серцi, як тайну, i не призналась навiть Катеринi.
Чимало часу вже минуло. Ольга все кращала, Катерина поганшала. Ольжине лице повнiшало й наливалось, як виноградна ягода, а Катеринине лице повнiшало й розпливалось. Тiльки що Ольга в театрi входила в ложу, як з усiх лож, з усього партеру на неї наводили бiноклi. На громадянських балах паничi ходили за нею слiдком, просили її до танцiв по кiлька душ на одну кадриль, так що паничi мусили застоювать коло неї черги навiть на польку й вальс. На гулянцi в садках за нею бiгали слiдком. Ольга знала про свою красу ще з iнституту i теперечки тiльки пересвiдчувалась в її великiй силi над душами молодих хлопцiв. А Катерина часто сидiла на балах, бо її рiдко хто навiть просив до танцiв. Вона бачила, що її минало людське око, i рано вже почала журиться.

Дашковичевi таки вдалося запросить до себе багато молодих студентiв. Вiн просив їх приходить до себе на вечори кожної суботи. Вiн ледве упрохав свою жiнку прийнять молодих гостей i дать їм закуску й чай.

Степанида Сидорiвна, наготувавши на вечiр, чого було треба, звелiла Ользi прибраться на той вечiр трохи краще, Ольга побiгла зараз до Катерини на пораду, i перед вечором тiєї суботи вони обидвi заздалегiдь почали вбираться перед великим дзеркалом в домi Дашковича.
Ольга порозмотувала свої чорнi локони й розпустила по плечах. В ясному дзеркалi видно було її плечi, бiлi й повнi, закиданi хвилями чорних локонiв. Довгi вiї й рожевi вiка здавались чудовою оправою для очей, що блищали, наче дорогi брильянти, котрим ще бiльше додавало свiту пишне бiле матове лице.
Ольга почiпляла сережки з червоними довгими, як скам'янiла крапля, коралами, оступилась од дзеркала й дала мiсце Катеринi. Сiдаючи на стiльцi, Катерина подивилась на своє лице, що одбивалось рядом з Ольжиним в дзеркалi. Контраст був дуже великий! Катерина побачила в дзеркалi своє кругле лице, що одбивалося, наче якась кругла пляма, на котрiй трудно було впiзнать, де тi очi, де той нiс i губи. Негарнi широкi губи були якось зiбганi i поморхлi. Невисокий лоб вкривали локони, яснi, як ллянi, пачоси. Контраст мiж Катерининою й Ольжиною класичною головою в дзеркалi був такий великий, що Катерина трохи не заплакала. Сама Ольга, глянувши на сестру в дзеркало, промовила:
_-_ Не надiвай, Катерино, бiлої сукнi, бо ти вся будеш бiла, як туман. Ти дуже велика блондинка. Надiнь темнiше убрання.
Катерина послухала й надiла собi на шию разок чорного намиста, вбралася в темне убрання. Ольга вбралася у все бiле, тiльки на грудях пришпилила пучечок червоних троянд в зеленому листi.
Тим часом зала сповнялась молодими студентами. В убiрну кiмнату долiтали слова й фрази великоруської мови, але з усяким акцентом. До паннiв в убiрну кiмнату ввiйшла Степанида Сидорiвна, а за нею й Марта. Вони привiтались з своїми молодими дочками, i Степанида очевидячки була дуже рада, зирнувши на свою Ольгу. Марта почала дещо поправлять на Катеринi, пригладжувала деякi локони, розкладала їх по плечах. Матерям бажалось якнайкраще виставить своїх дочок.
В залi вже з'явились деякi гостi, прийшов один професор з жiнкою й дочкою. Ользi й Катеринi був час виходить до гостей.

Вони наблизились до дверей. Гомiн став чутнiший. Можна було вгадать ще за дверима, що в залi багато гостей, i все молодих, бо голоси вилiтали з зали все свiжi й молодi.
"Чи не стрiну часом його мiж тим молодим товариством?" - мигнула думка в Ольжинiй головi саме тодi, як вона мала ступить на порiг зали.
Та негадана думка так i погнала кров до молодого серця. Матерi увiйшли в залу попереду, а за ними вступили й дочки. В залi було повно молодих людей.
Найбiльша група сидiла коло стола й коло канапи, де на канапi сидiв Дашкович. Молодi люди сидiли кругом стола, близько до хазяїна. Обох паннiв дуже вразила i разом з тим зацiкавила картина того товариства, їм кинулись в вiчi всякi нацiональнi убори. Деякi серби й болгари, а найбiльш недавно приїхавшi, мали дуже гарний нацiональний убiр, бiлi куртки, повишиванi червоними мережками й навiть золотом. На

Останні події

02.05.2025|13:48
В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
01.05.2025|16:51
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
01.05.2025|10:38
В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша
30.04.2025|09:36
Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
29.04.2025|12:10
Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
29.04.2025|11:27
«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
29.04.2025|11:24
Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
29.04.2025|11:15
Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата


Партнери