
Електронна бібліотека/Проза
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
дощовий степ. Я махнув рукою.
— Цікава ситуація! Дуже все цікаво. — Владька, здається, щось вираховував і делікатно не помітив мого жесту.
Я завмер.
— Слухай уважно, є тут у нас в управлінні один цікавий психотерапевт. Можливо, він, за допомогою своїх прийомів, допоможе виудити з пам’яті твій «напівшвидкісний вихор». А якщо ні, то я навіть не знаю, що його й робити. Ти як?..
Хто знає, коли душа може здичавіти, очманіти? В який момент сувора душа стає вкрай вразливою? Коли вона після цього здатна очунятися?
Я відчував, що ці важливі питання зараз накриють мене з головою. Одначе я був згоден на все. Із цим треба було щось негайно вирішувати.
— Ну, давай свого психолога!..
Наступного дня, після обіду, Владька зустрів мене у своїй «конторі».
— До речі, фірма «Полград» в Любліні займається будівничими роботами. Нащо їм інновації з «повітряними подушками», га? Ти не знаєш?
Я вже нічого не знав.
Усвідомлення того, що зі мною щось таки відбувається, прийшло до мене, коли, зайшовши до якогось кабінету, ми опинилися чи то в лабораторії, чи в лікарняній палаті...
Владька церемонно представив мене.
— Ось, знайомтеся!
— Семенович, — простягнув мені руку усміхнений дідусь в білому халаті.
* * *
— Дозвольте, товаришу генерале? — не дотримуючись статутної форми звернення, в кабінет керівника регіонального управління Служби безпеки України ввійшов полковник Єфімов — шеф управління контррозвідки.
Обличчя його вузьке, як лисяча морда, засвітилося гостренькими зубками.
— Сідай, Миколо Степановичу. З чим ти? — Олександр Дмитрович кивнув у бік розкритої папки полковника.
— З клопотанням про відкриття ОРС. Думаю, що пора відкривати оперативно-розшукову справу. Справа ось у чім: за нашими даними, колеги з Польщі встановили контакт з мешканцем нашого міста з приводу його дослідницької роботи дев’ятирічної давнини.
— А вони що — посвідчення йому показали? Затримали? Яким чином ви беретеся переконувати, що Служба безпеки держави НАТО зацікавилась нашим громадянином?
— Ні. Посвідчення не світилися. Громадянин Анісімов звернувся до нашого співробітника майора Дерюгіна з інформацією про дивний контакт у Любліні. Так йому здалося. В клопотанні про відкриття справи все детально описано з подробицями: рапорти, пояснення...
— Ти мене не вчи. Я сам все уважно перечитаю. Ти мені по простому поясни — звідкіля впевненість про контакт з польською розвідкою чи контррозвідкою? Чи з ким там, га?
— Семенович запевняє, що за особистим проханням Анісімова ввів його в стан гіпнотичного сну, з метою з’ясування, що з ним відбувалося в Польщі, коли той втратив свідомість. Із пояснень Семеновича виходить, що під гіпнозом Анісімов розповів йому, що бачив, як ті молоді люди, котрі запросили його в люблінський ресторан, доставили його непритомного в якусь медичну палату.
Голос полковника був рівним і холодним, наче крига Дніпра.
— В присутності невідомого у білому халаті, котрий ввів його в стан гіпнотичного сну...
— Той невідомий — він як Семенович? — уточнив генерал.
— Саме так, як Семенович. У стані трансу його поляки розпитували про наукові досліди в НВО. Та коли вони почали задавати конкретні питання про вібрації типу «напівшвидкісного вихору», Анісімов, з незрозумілих причин, не зміг нічого відповісти.
— А як це коментує Семенович?
— Семенович повторив аналогічну процедуру і тут. На запитання про досліди «напівшвидкісного вихору» Анісімов не відповідає. Просто не реагує. Семенович пояснює це тим, що сам Анісімов має приховані і досить серйозні екстрасенсорні здібності. І він самостійно, хоча несвідомо, десять років тому наклав табу на власні спогади про свої дослідження.
— Серйозне табу, якщо й сам хоче згадати, а не може.
— Саме так, товаришу генерале.
— Нам щось відомо про ці дослідження?
— Поки що ні.
— Чому?
— Документація збанкрутілого й ліквідованого підприємства передана до архіву, але там, здебільшого, дані про нарахування заробітної платні, накази, розпорядження і таке інше. Жодної інженерної розробки. Зі слів майора Дерюгіна, котрий тоді працював в одному відділі з Анісімовим, темою «напівшвидкісного вихору» Анісімов займався самотужки, майже на власному ентузіазмі.
— Так-так, але архіви задля справи все одно переглянути. Проте, зараз мене більше цікавлять поляки.
Полковник в очікуванні мовчав.
Генерал продовжував:
— Вони не лише члени НАТО, а й Європейського Союзу, тому заповзято демонструють світовому співтовариству, що у них з правами людини все в порядку. А як щодо прав іноземного громадянина, котрого спочатку відключають якимось біологічно-хімічним засобом, а потім допитують під гіпнозом? Га?
Генерал замислився на мить і сам відповів:
— Вочевидь, вони свою оперативну справу відкрили значно раніше, ніж ми і розробляють Анісімова за повною програмою. «Бардзо проше!» От тобі й поляки!
— Можливо, що не тільки поляки!
— Що це значить — «не тільки»?
— Одразу після
Останні події
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
- 25.08.2025|17:49У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
- 25.08.2025|17:39Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025
- 23.08.2025|18:25В Закарпатті нагородили переможців VIІ Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 20.08.2025|19:33«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
- 19.08.2025|13:29Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині
- 18.08.2025|19:27Презентація поетичної збірки Ірини Нови «200 грамів віршів» у Львові
- 18.08.2025|19:05У Львові вперше відбувся новий книжковий фестиваль BestsellerFest
- 18.08.2025|18:56Видавнича майстерня YAR випустила книгу лауреата Малої Шевченківської премії Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
- 18.08.2025|18:51На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2025»