Електронна бібліотека/Проза

Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Завантажити

ситуації, якого подумки так бажав і чекав генерал.
На жаль, у «творчому плані», туристи подарували інформації не стільки, як чекав генерал: по лінії зовнішньої розвідки, припустимо, через структури НАТО, до них надійшла вказівка на обробку громадянина України Анісімова, котрий часто приїздив до Польщі. Інформація, що вимагалася: встановлення методики усунення вібрацій типу «напівшвидкісного вихору».
— Значить так, гості наші з Польщі поїдуть звідсіля із твердою переконаністю в тому, що методика Анісімовим безслідно втрачена. От і добре! Все ж таки поляки — брати! — підсумував генерал Крикун.
Слід зауважити, що почасти створена мною самим «бойова операція» проходила для мене в стані тривалого стресу.
Дійсно, такого «кіно» я ще в житті не бачив. Проте не можу сказати, що знову прагнув би пережити подібні миті, щоб голову обсипало жаром від виробленого в крові адреналіну.
Та останнім часом у мені з’явилася професійна потреба в аналізі того, що відбувається. Без цього я вже не міг. Саме ця потреба заставила мене звернути увагу на один цікавий аспект того, що відбулося: « ...а хто все ж таки був головною дійовою особою цих подій?»
Наче постріл петарди, що вибухнула поруч, мене раптом осяяв, як висловлюється сучасна молодь — insight: все, що траплялося зі мною, могло би піти зовсім іншим шляхом розвитку, якби не...
Семенович...
Дійсно, вся динаміка того, що відбувалося йшла саме від нього і до мене, навіть почала стукати у двері моїх здогадок одна думка: «А чи не він свідомо керував і оперував розвитком подій? Він же був на вістрі того, що відбувалося».
— Керувати треба, перш за все, собою, любий мій друже! —якось по-філософськи прокоментував мої осяяння і припущення Семенович.
— Через пізнання себе — до осягнення світу, а, пізнаючи світ, міркуй про себе.
Я вже не вважав, як раніше, що Семенович блазнює, працює під дурника-простака, втікає від відповіді, як в’юн зі жмені. Я вже був цілковито переконаний у протилежному: Семенович весь час дає мені всі відповіді на мої питання, просто їх треба вміти почути, а інколи й побачити, уважно вловлюючи всі порухи світу, що оточує.
І тут я наважився на питання, хоча калатання серця нагадувало гойдання соснового гілля під свіжістю квітневих вітрів:
— Семеновичу, а як щодо ваших здібностей безконтактного удару, котрим ви володієте, як тібетські монахи, де ви цьому змогли навчитися? Невже справді були у складі легендарної тібетської експедиції?
Знову мене засліпило сяєво самотнього зуба мудрості і та усмішка, що подавляла мою волю, начебто кидаючи в світ дитячих страшилок. Семенович був у стані натхненного Вчителя і, наче в стані медитації, говорив, розмірковуючи про щось потаємне.
— Таємниці Тибету не можуть бути відкриті всім, але вони відкриті для достойних. У всякому разі, ніхто їх спеціально не приховує від людей мудрих і мужніх! А достойним їх пізнання кожен може зробити себе сам! Лише боятися не треба. Хоча без страху не буває мужності.
— Але чому така, назвемо її, концентрація можливостей пізнання існує саме в Тибеті?
Він подивився на мене так, наче я тільки-но спробував його приголомшити відкриттям, що ножі іноді бувають гострими.
— У світі є чимало незвичайних місць, що особливо допомагають людині в пізнанні світу, удосконаленні себе. І я вважаю, що найкращим у такій справі для кожної людини є місце, де він народився, провів дитинство.
Перед очима попливли райдужні картинки дитинства, де наче все залите сонцем. Далекий блакитний берег небокраю, гори золотих абрикос, пухнасті джмелі-воркотуни, жовті очиці кульбаб обабіч шляху — все те світилося в дитинстві.
А ще у дитинства очі щасливі. В них виблискують казки. Кожна пташка, як жар-птиця, інакше чому серцю тепло й приємно, аж гаряче?
Семенович продовжував, наче хвилі накочував:
— Творець мудрий. Він надає кожному свій шанс реалізувати себе, мандруючи шляхами творення добра чи зла. Хто і як це розуміє. І все ж, не буду лукавити, Тибет — це щось незвичайне. Можливо, таким почасти його зробили і його мешканці. Вони уміло й мудро абстрагуються, відокремлюються від марноти оточуючого світу і йдуть шляхом відкриття таємниць життя і смерті, зневіри і віри, таємниці безсмертя.
— То можливо, для відкриття таємниць омолодження потрібний не якийсь «півшвидкісний вихор» з України, а який-небудь «еліксир молодості» з Тибету?
— Я радий, що ти вже можеш висловлювати словами те, що вихоплюєш своєю чіпкою інтуїцією чуттів, — мені стало ввижатися, що голос Семеновича став звучати з деяким відлунням, як у великій печері.
Млосні повіки прикрили чарівні криниці очей Семеновича, аж легше стало. І оточуючий простір став заповнювати напівшепіт з якимось невеликим надривом, наче напівшепіт хвилі, що набігає на морську гальку:
— За тібетськими легендами, є печери, в котрих застиглі монахи «сидять» у задумі по тисячі років. Вони перебувають у стані Саматхі — міфічному стані, в котрий, за вірою буддистів, можуть входити деякі мудреці. При

Останні події

26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
18.06.2025|19:26
«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем


Партнери