Головна\Re:цензії

Re:цензії

Любити людину – тяжка робота
26.02.2010|12:13|Тетяна Дігай, Тернопіль

Зміст останньої в часі збірки Владислава Бойка (далі в тексті – за поетичним псевдонімом – Василя Шукайла) склали ліричні, гумористичні й сатиричні вірші, епіграми, пародії та проза – спогади з... 

Мистецтво завжди бонус
25.02.2010|09:08|Богдан Пастух, Львів

Від читання книжок ми не стаємо кращими − слова Гарольда Блюма. Не знаю, видається, що це його помилка. Сучасну українську літературу буквально прознобило романом Оксани Забужко «Музей... 

Етос і ерос вірша
22.02.2010|07:19|Ігор Котик

Нікуди не подітися від цього суб’єктивного: до силабо-тоніки я маю стійке упередження ще з тих часів, коли, читаючи деякі поезії для дітей, спотикався на граматичних, м’яко кажучи, девіаціях (а... 

На межі, або Пане Фройд, відпочивайте
19.02.2010|07:08|Тетяна Дігай, Тернопіль

Галина Тарасюк, знаний майстер сучасної української прози, прийшла до читача зі збіркою новел, яка містить одинадцять творів як  найновіших, так і  тих, що вже знайомі читачеві.    Новели... 

Будинки також мають таємниці
17.02.2010|07:41|Лілія Шутяк

Якого кольору капелюх у смерті? Котре з імен вона обере наступного разу, аби хоча б на хвилину долучитись до найсакральнішого, забороненого та солодкого водночас – людського життя? Як розпізнати... 

Десь між підвісною кладкою і сузір’ям Центуріона
15.02.2010|08:57|Ігор Мочкодан

Саме так можна сказати про лірику Івана Бойчука із збірки «Сплінські стани», адже слово тут, як маятник, хитається між ускладненою простотою буденності і спрощеною складністю вічності, принаймні... 

Далі від «Рай.Центру»
13.02.2010|12:01|Ольга Хвостова, Кривий Ріг

Втім, і у Чака Палагнюка не всі романи такі ж суперові, як «Бійцівський клуб», «Задуха» чи «Щоденник»… Люко Дашвар, як і кожен із нас, має право на прокол, тим паче, враховуючи її перфектну «Кров... 

Блудний лебідь української поезії...
11.02.2010|07:25|Євген Баран

Ця книга, хоч і не пройшла непоміченою (було декілька рецензій: Юлі Починок, Тетяни Дігай), однак не дістала того розголосу, на який заслуговує. Навіть передмова Степана  Сапеляка і післяслово... 

Історія, що стає літературою у стилі Оксани Забужко
09.02.2010|08:35|Тетяна Тебешевська-Качак, літературознавець, м. Івано-Франківськ

У збірці вибраної есеїстки «Хроніки від Фортінбраса» Оксани Забужко читаємо: «…настав час зізнатися собі одверто: ми не створили свого епосу. Феномен української поезії – є, а от української прози... 

«Той, що вміє бути самотнім...»
08.02.2010|07:14|Євген Баран

2010 рік починається у нас химерно: вже не кажу за політичні обриси і перспективи, які грозять випхати українство на безлюдний острів. Ось тільки проблєма, – того острова катма найти. В літературі... 

Re: цензії

28.04.2025|Ігор Зіньчук
Заборонене кохання
24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій
«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...
06.04.2025|Валентина Семеняк
Читаю «Фрактали» і… приміряю до себе
05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
«Ненаситність» Віткація
30.03.2025|Ігор Чорний
Лікарі й шарлатани
Пісня завдовжки у чотири сотні сторінок

Партнери