Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Новини

13.02.2013|11:53|Буквоїд

Юрко Позаяк. «Шедеври»

Чому Позаяк? Бо його розкуті й легкі для запам’ятовування вірші давно вже стали міським фольклором, а офіційній літературі дедалі важче вдавати, що Позаяка просто не існує.

Його радо цитують поети, студенти та хмільні інтелектуали. Він епікурієць і раблезіанець, наш український Катулл і дволикий Янус. І один із трьох справді народних поетів сучасної України.

До книги вибраного увійшли нові й добре відомі вірші та переклади.

Юрко Позаяк. Шедеври. Вибрані вірші. – К.:В.І.М.А., 2013. – 240 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери