Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Новини

15.01.2016|11:41|Буквоїд

Яцек Подсядло. «Високо, близько»

Для польського поета Яцека Подсядла писання вірша – це не менше, ніж ритуал освячення дня, а сам вірш є засобом, яким поет проводить святість у конкретне місце і час.

Так, він – оточений легендою анархіст, волоцюга, бунтар – зненацька виявляється релігійним поетом. Адептом вільної релігії, яка не об’єднує, але сполучає. Вірші Яцека Подсядла вперше виходять в Україні окремою книгою.

Яцек Подсядло. Високо, близько. Переклад Остапа Сливинського. – Дискурсус: Брустури, 2015.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери