Вона працює на межі усмішки, анекдоту, бувальщини, гуморески і співомовки. Втім, такий симбіоз  цілком претендує на титул «серйозна проза». Лаконічно, нічого зайвого, ніякого перевантаження інформацією, жодного захаращування, тільки необхідні художні деталі – побутові чи психологічні.

Отож, вельмишановні читачі, запрошуємо вас на веселі, сумні, іронічні, комічні й трагічні сторінки дебютної книжки Зінаїди Луценко.

Зінаїда Луценко. І нащо мені той дід? Пер. Петра Коробчука. – Луцьк : Смарагд, 2012. – 144 с. – (Перша прозова книга).