«Не вурдалаки» - під такою назвою вийшов у світ новий роман сєверодонецької письменниці Світлани Талан. Він побудований на реальних фактах та подіях того часу, про який можуть розповісти ще багато людей, які живуть нині. В її романі я побачив особисте життя, життя моїх ровесників. Була велика країна в політичному, економічному, геодезичному та моральному сенсі, були люди, яких зараз називають «діти війни», точніше було б їх назвати «жертвами війни».

Нинішнє покоління читачів, ознайомившись з книгою, ще раз згадає про те неймовірно важке життя, яке випало на їх долю. А для сучасної молоді й майбутнім поколінням хотілося б побажати, щоб ця книга стала для них хрестоматією життя. Хочу нагадати ще раз тим, хто забув або не знає, а ще гірше, якщо не бажає знати, що «діти війни» уособлюють собою цілу епоху у розвитку Радянської держави, отже й України. І читаючи роман, впевнюєшся, що у цих дітей було голодне й холодне дитинство. Стрімким вихором пролетіли роки їх неспокійної юності, часто пов’язані з неймовірно тяжкими роками навчання, праці на благо Вітчизни.

Ці люди здійснили неймовірний трудовий подвиг за всю історію цивілізації. Автору книги багато з цього вдалося втілити у своїх героях Марійці та Роману.

«Діти війни» - це високопорядні та чесні люди, які усвідомлювали і розуміли, що тільки праця облагороджує людину.

Відомо, що обличчя року багато в чому визначає його духовна сторона життя. І «діти війни» пронесли крізь роки високу духовність, моральність, культуру, ціленаправленість.

В людському героїчному вчинку Марійки та Романа бачимо уособлення відданості один одному, не дивлячись на життєві складнощі, які виникали. Вони  самовіданно працювали, виховували четверо дітей,допомагали онукам. Неймовірно, по-шекспірівськи, кохали один одного, повністю віддаючи себе усьому прекрасному, заради чого живе людина.

Взаємне кохання та повага, любов до людей – головні рушії життя героїв книги «Не вурдалаки», але кощунство чиновників, їх близорукість, особистий егоїзм привели до передчасної смерті головного героя книги – Романа. Було нелегко, а стало ще важче Марійці без коханого чоловіка. Одна радість – діти та онуки продовжують їх рід, продовжують життя на благословенній Землі!

Побажаємо автору книги Світлані Талан нових творчих успіхів, нових романів, які знову порадують читачів своєю щирістю.