Молодий харківський громадський діяч, поет та письменник Ігор Зарудко нещодавно опублікував у видавництві «Дискурсус» новий, вже другий у власному доробку, роман «Якщо твій янгол Йосипівна».

Розпочавши читати нову книгу Зарудка читач натрапить на химерний клубок подій, які він повинен розплутати, щоб дійти до кінця оповіді. Круговерть пригод, буденних і не дуже, що пов’язують між собою непередбачені історії, які відбуваються на перший погляд хаотично, захопить з перших сторінок.

Головними героями роману є активні сучасні молоді люди, що звикли давати собі раду в житті та допомагати ближньому за потреби. В першу чергу це Сквід, молодий художник та оповідач в романі. Він не тільки схильний до розмов з працівницею «псевдогастроному» Йосипівною, але й готовий допомогти давньому знайомому фінансово і розмовою.

Трохи пізніше читач зустрінеться з молодим письменником Стасом, що після випадкового знайомства в барі вирішує допомогти новому другові Олегові. З цього моменту життя кидає його у вир подій. Він працюючи в тандемі з Олегом відвідав Польщу та закрутив роман з чарівною Агнессою, а після повернення, як пізніше виявиться не випадково, зустрів Аліну, якій судилося змінити усе його життя. Цьому молодому чоловіку часто приходиться робити вибір і в своєму виборі він завжди прагне бути на боці добра.

Окремо в романі можна виділити оповідання Стаса «Художник снів», яке до кінця незавершене.  В цьому оповіданні герой Новий зустрічає Богдана – незвичного чоловіка, що говорить про енергію та матерію, малює відчуттями сни та «блаженну для всіх правду». Оповідання, частково завдяки незавершеності, теж схоже на сон.

Роман Зарудка про долі людей, що тісно переплетені між собою. А ще це це книга про добро. Те добро яке може здійснити кожна пересічна людина особливо не напружуючись. З іншого боку, книга пронизана ледь помітним сумом, що часто нас супроводжує за звичних життєвих обставин.

А ще книга Зарудка про янголів. Не тих, що на білих крильцях пурхають між хмаринок, а тих, що живуть між людей, і завжди поруч. Такий янгол є тим «хто вислуховує, а отже – робить сильнішим, тим, хто наставляє на праведний шлях, а отже – дає альтернативи, тим, хто допомагає, а отже – підбадьорює, тим хто рятує, врешті-решт, а отже – надихає». А насправді це звичайні люди «на плече яких не гріх і схилитися, на грудях яких не гріх і полежати, <…> за спиною яких деякий час можна віддихатися, відлежатися та віднайти свою вірну дорогу в майбутнє, свій шлях непокори, свою єдину свободу, свою непідкупну правду». Саме таким янголом для героя-оповідача є Йосипівна, що не тільки доливає йому в горнятко кави, але й готова вислухати та дати слушну пораду.

Передмову до книги написав письменник Андрій Любка, який вважає, що «роман передусім не про героїв, а про місто, в якому настільки карколомний сюжет міг трапитися».

Загалом роман вийшов динамічним, повним змін та руху, в ньому нема складних думок, глибоких філософських роздумів чи високих сентенцій. Він написаний легкою та простою розмовною мовою, наповнений іронією та в першу чергу, розрахований на молодого читача, який може асоціювати себе з головними героями.

Новий роман Зарудка має всі передумови зайняти чільне місце на книжковій полиці у молодого читача, що любить не тільки книги, але й вірить у існування янголів поміж нас.