Давно моє давно...

Коли мені було 16, я знав відповіді на всі питання життя. Одна прикрість: ніхто зі мною не радився і слухати теж не хотів. Про це з сумною іронією згадав, коли прочитав книгу Василя Теремка  "16 весна". Згадав і така ностальгія пройняла, наче знову зустрівся із своєю  шістнадцятилітньою Весною - пшеничнокосою, із дитячо-безвинними вустами і здивованими очима кольору бездонної блакиті.

Чим найбільше приємно подивувала повість... Василь Теремко загалом людина поважна - і не тільки творчими і науковим здобутком, але і віком. Проте йому дивовижним чином вдалося увійти, вірніше, сміливо пірнути у стихійно-нуртуючу атмосферу підліткового віку - непередбачуваного у вчинках, неординарного у судженнях, егоїстичного у поглядах на близьке і більш віддалене довкілля і, безперечно переконаного у власній правоті. Автор із непересічним талантом педагога і психолога аналізує ту бентежну пору життя молоді, коли вона у болючих пошуках власного "я", формується як особистість. Василь Теремко не намагається вразити читача гостро закрученою фабулою, неймовірними колізіями, смакуванням нині модних полуничних сцен і інтриг, хизуванням молодіжного сленгу, яким нині переповнені майже всі твори про і для молоді. Манера письма надзвичайно природна, щира і сприймається як оповідь небайдужої людини про одкровення і наболіле. Загалом "16 весна" - це груповий психологічно-духовний портрет нинішніх старшокласників, на долю яких, як і рідної України, випали нелегкі випробовування. У всіх чеснотах і прикритих помилках героям вірим, бо вони живі, колоритними характерами небайдужі до навколишнього світу і щиро співпереживають як за долю рідних, близьких, ровесників, так і за сьогодення й майбутнє держави, у якій живуть.

... Я давно перейшов за полудень... Прожив красні роки... І збагнув гірку істину: чим далі не знаю жодної відповіді на запитання життя. А був же у 16 такий мудрий! Тому плюсую книгу Василя Теремка "16 весна". І неодмінно раджу прочитати її і своїм старшим ровесникам. І вірно, кожному конче згадається стародавня народна співанка:

Давно моє давно...

Як ти ся минуло!

Коли б моє давно,

Ще хоч раз вернуло!