Цей світ - суцільна боротьба Добра зі Злом. Як у житті, так і у казці. Можливо, тому дитяча книжка Юлії Чернінької “Лицар Смарагдієвого ордену” захоплено читається не лише дітьми, а й дорослими.

Власне, з точки зору глибини людських стосунків, порушених саме психологічних питань, вимальовування психологічних портретів ця книжка дуже зацікавлює якраз і дорослих. Письменниця ніби малює свого персонажа з першого і найтоншого штриха, причому властивим  лише цьому персонажу відтінком. Руда фаворитка жорстокого правителя – холодна красуня з темною душею – цей сильний оксюморон просто приковує увагу читача до неї. І, головне, - спонукає думати, відсіювати зерна від полови, що треба, звісно, і малим читачам, і дорослим. А ще казка, якщо вже говорити про відчуття, які вона створює, - не тільки психологічний трактат, художній альбом, а й книжка, в якій дивним чином відтворюються звуки, навіть запахи, і це вражає!     
Захоплюючі сюжетні лінії, виписані легко і з тонким гумором, легко сприймаються дітьми, а для дорослих є глибокий підтекст. Подібне можна зустріти, скажімо, в казці Луїса Керола “Аліса в країні чудес”. 

У “Лицарі” юний хлопчина Ярослав, якому на початку книги виповнюється десять років, - символ доброти та дитячої безпосередності, якої бракує усім дорослим людям. Хлопець потрапляє на чарівні люмбернські землі, приймає посвяту в Лицарі ордену задля того, щоб захистити найбільш беззахисних та вразливих. А саме – дітей міста Люмберн, яких полонив та закатував  жорстокий правитель Всеволод Перший. Лицар Смарагдієвого ордену – уособлення добра та справедливості - показує маленьким читачам, що чесністю та відвагою можна здолати будь-яке зло на своєму шляху.

“І сила відважного воїна буде рівно пропорційна його сміливості, - продовжували чаклуни, розхитуючись в такт із гігантським маятником”.

На тлі глибинного посилу в книзі відбуваються магічні  перипетії, які безперервно підтримують на сторінках роману дух казкового чарівництва. Книжкою мандрує підступний Люб’язний людожер, мета якого нагодувати когось отруєними пиріжками з сумнівним м’ясом. Кіт ВовкоСлавко, який усюди супроводжує Лицаря Ярослава, вирізняється дотепністю, кумедною пихою та кмітливою добротою. Відьма Гримза, яка мешкає в дуплі дубобаба, дивуючи юного читача, несподівано допомагає Лицарю та його друзям у боротьбі з навколишнім злом. Смішні та вкрай небезпечні привиди святики несподівано з’являються в ніч Святурна і гуркотом та небезпекою залякують усіх містян Люмберна.

“Ми знову тут, ми знову з вами!

Ми залякаєм вас до сліз!

До гикавки і до прокази,

Такий у привидів каприз!

Ми знову тут, ми знову з вами!

Чекали день цей цілий рік.

Ми вас зустрінем з пазурами,

Від нас ще жоден не утік!”

Окремої уваги заслуговує вид спорту, який поширений на смарагдових землях Люмберна. Списовий фристайлінг вражає масштабністю та оригінальністю вигадки.

“Люмбернський списовий фристайл був неабияк складним і видовищним видом спорту. В книгах зі списового фристайлингу такі викрутаси характеризувалися, як повітряне жонглювання окриленим списом будь-якого розміру.

Гравцю слід було кинуто свого списа з певним умінням, адже за правилами гри спис під час польоту мав описувати в повітрі скажені піруети та кульбіти, виконуючи свій фристайлінговий балет за допомогою вживлених крил”.

 “Лицар Смарагдієвого ордену” руйнує стереотипи про те, що часи відважних лицарів давно минули. Хлопчик Ярослав сміливо крокує сторінками казки, наражається на небезпеку, вступає у двобій з Великим магістром, і все це заради величної мети – повернути дітям Життєдайне мерехтіння, яке знову поверне на їхні обличчя усмішку та жагу до життя.

Батькам казка про Лицаря – те, що треба у важливому процесі виховання маляти. Її можна вважати навіть ігровим покроковим посібником зміцнення маленької людини в своїх переконаннях, думках і мріях. Відомо ж що діти – мрійники. Вони, на відміну від дорослих, запросто уявляють себе героями, переможцями, добрими чарівниками і феями. Якби в дорослому віці вони не забували про це, а так само, як і в дитячому – завзято, наполегливо і безпосередньо дивилися в очі сумнівам, страхам і забобонам, добрих справ, перемог, звитяг, та й добра загалом на землі було б більше. Отож читаючи, згадуймо дитинство і свої мрії! І допомагаймо дітям зміцнювати їхні крила мрій. Прочитайте дитині про Лицаря Смарагдієвого ордену – допоможіть упевнитися, що їй дуже багато всього до снаги!