Re: цензії
- 14.07.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, журналісткаКоли тіло каже «Ні»: книга, що навчає «слухати себе»
- 14.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЛіричний щоденник Роксолани Жаркової
- 10.07.2026|Ігор ЧорнийКоли магія поза законом
- 10.07.2026|Олександр Козинець, письменник, педагог та музикантСміливість бути собою
- 10.07.2026|Віктор Вербич«Збережи цей світ – святий, зукраїненний»
- 08.07.2026|Інеса Матіїшин, філологЛюбов і біль в романі Степана Процюка «Троянда ритуального болю»
- 07.07.2026|Ігор ЗіньчукЛітература, що свідчить: про роман Оксани Радушинської «Псалом Давида»
- 26.06.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськФранківськ пісенний
- 26.06.2026|Віктор ВербичКоли cвіт – в обіймах мелодії дощу
- 24.06.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПід знаком невтомності
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Re:цензії
Від Менандра до Гесіода*
Гесіод. Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла / пер. Андрія Содомора. – Львів: Апріорі, 2018. – 136 с.
Сучасність жива пошануванням давнини...
Андрій Содомора
Про правдиво великих і талановитих сучасників важко писати, але украй необхідно, тому що зроблене такими людьми завжди переважає над виявами суспільної уваги до них**. Духовна ноосфера нашого невтомного Андрія Содомори – це п´ятдесят шість років сповненого працею над словом життя. Він – автор 22 книжок оригінальної прози, поезії, есеістики, 35 книжок перекладів з латинської, грецької, німецької загальним обсягом понад 15 тисяч сторінок та понад 500 літературно-критичних і наукових публікацій в періодиці, збірниках, антологіях.
«Відлюдник» Менандра – це перша книжка перекладена Андрієм Содоморою ще далекого 1962 року. В 2017 році з під пера майстра вийшла книжка «Історія одного перекладу, або Моя перша книжка», в якій він ділиться спогадами про навчання в університеті і згадує історію з першим перекладом «Відлюдника». В цій книжці п. Андрій здійснив новий переклад цього твору, а також, для порівняння, щоб читач міг ознайомитися із шляхом вдосконалення перекладацькоі майстерності автора, подає давній текс між якими – 55 років.
Переклад Гесіода Андрія Содомори – це не тільки переклад, а й детальні коментарі тексту, вступна стаття на 32 сторінках, в якій ємко означений зміст книжки: «Якщо б, насамкінець, буквально у двох словах, ми хотіли підсумувати сказане про співця богів і землі та про дві його поеми – “, то це могло б бути латинське гасло: “Oraetlabora” – молись і трудись. Молись і дякуй богам, бо ж “од них усі блага». Трудись, бо без труду та пошанування Правди людина – загалом не людина. Що ж до «Щита», то він мовить сам за себе: бери його до рук, щоб захистити від загарбника й нероби, від “неситого ока”, плоди чесної праці, яка так обширно й тепло зображена на щиті, – захисній зброї» (с. 32).
Бери до рук щита – актуальне для народу нашої знедоленої України. Пам’ятаймо написане дві тисячі років тому: «Коли хто до полону веде, – сампіде в полон. Коли хто мечем убиває, – такий мусить сам бути вбитий мечем!» (Об’явлення Івана Богослова 13:10).
«Молись і трудись» – молитва без діл мертва. Пригадаймо Шевченкове:
Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Бог помагає, коли ми, власне, діємо, працюємо, докладаємо зусиль. Шевченко надто глибо осягнув розумом сутність Бога і сенс постійної боротьби за життя... Правдою мислить, діє людина, правдою все перемагає, бо правда – Бог. Правдою людина торує шлях до вічності.
Пригадаймо ще: «Бо молитва – слаба там підмога, / Де лиш розум і труд у пригоді стає (Іван Франко, «Товаришам із тюрми»).
Читаймо Гесіода, бо він через віки промовляє до нас, бо ж писали стародавні для прийдешніх поколінь...
P. S. Фрагмент... Промова виголошена Кшиштофом Варліковскім 5 грудня в Європейському Парламенті з нагоди вручення Prix du livre europeén, Європейської Книжкової Нагороди. Варліковскі був головою журі конкурсу в 2018 році. Переклад: Місько Барбара.
Я вірю, що культура може бути потужною зброєю проти глупоти (тупості/дурноти) і отупіння, які стають ідеальним підґрунтям для маніпуляцій. Я вірю у театр, засадою якого є конфлікт, але пропрацьований через діалог, що веде до поєднання, примирення, спільноти глядачів тут і тепер. На мить, але також і на довший час, хто знає як надовго. Світ можна робити кращим лише змінюючи людей. Досвід, який може дати театр, показуючи силу спільноти, неможливо замінити жодним іншим.
Я вірю у книжки. Можна сказати, що кілька книжок не змінять світ. Але наша відповідальність ґрунтується на тому, що ми віримо в ефективність дії мистецтва і думки. Інакше – нічого після нас. Інакше – віддамо поле споживацтву, і тоді – це фіктивна країна, у якій усі, рано чи пізно, стають нещасливими, без огляду на розміри прибутків і власності, стають розчарованими і в результаті ненавидять демократію, яка колись дала їм вибір, але потім все занедбала.
______________________
*Менандр — (342—293/291 рр. до н. е.) давньогрецький комедіограф, афінський поет-драматург, найвидатніший представник нової античної комедії.
1.Менандр. Відлюдник: комедія / пер. із старогрец. Андрія Содомори. – Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1962. — 97 с.
2.Андрій Содомора. Історія одного перекладу, або Моя перша книжка. – Львів: Літопис, 2017. – 292 с.
Гесіод — (кінець VIII– початок VIIст. до н. е.) – перший відомий на ім’я давньогрецький поет, засновник дидактичного епосу, рапсод. Якщо Гомер напівлегендарний, то Гесіод – цілком історична особа. Гесіод виступає як пророк, «покликаний» музами проповідувати істину, перший у грецькій поезії визначає себе як особистість і називає своє ім´я.
**Богдан Дячишин. Крихти живого часу Андрія Содомори. – К.: «Ярославів Вал», 2017. – 104 с.
Богдан Дячишин. Слово Андрія Содомори у дзеркалах часу. – Львів: – «ЗУКЦ», 2017. – 104 с.
Коментарі
Останні події
- 16.07.2026|17:03Наталка Сняданко: розмова про письмо, переклади, Україну і Європу
- 16.07.2026|10:32На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2026»
- 16.07.2026|10:30Укрзалізниця запускає інтерсіті до Луцька в дні Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера»
- 14.07.2026|14:39BestsellerFest у Львові: Жан Рено, Артем Чех, Ірена Карпа, Володимир Кличко та інші культові особистості
- 14.07.2026|09:25У Флориді відбудеться творчий вечір відомого письменника Ігоря Павлюка
- 10.07.2026|09:37Інтерактивні читання, творчі майстерки, квести, руханки для дітей: якою буде дитяча програма на фестивалі «Фронтера»
- 07.07.2026|20:35Видавництво Korali Books оголосило конкурс чуттєвої прози: переможці отримають шанс видати власну книгу
- 07.07.2026|13:15Дипломатія без прикрас: спогади, досвід і залаштунки служби
- 03.07.2026|14:00Звернення Софії Русової
- 01.07.2026|16:44Ольга Куждіна: «Я взагалі не вмію вигадувати сюжети. Зате спостерігати, бачити і чути – це моя справжня суперсила!»
