«Задум Бога»  – перша книжка трилогії Миколи Хомича «Задум Бога», де,  як і в романі цього письменника «Загадка гробниці», наш час переплетений з минулим.

Напередодні Нового року самотня жінка Анна Головач, що в свої тридцять п’ять років очолює велику юридичну компанію, тікає від усвідомлення, що новорічне свято доведеться зустрічати самій. І після роботи випадково опиняється в кафе за одним столиком з таким же самотнім чоловіком, а потім біля свого автомобіля знаходить непритомного безхатька і везе його в лікарню.

А далі події переносяться в минуле.  Маючи двох дочок, Петро Головач вирішує докупити для них землю. Відтак перед читачем постають долі кількох поколінь героїв роману Головачів, Лісницьких, Лобурів, відображаючи особливості важливих періодів історії України.

 У романі відстежується історія українських родів від ХV століття до нашого часу. Письменник розкриває непрості взаємини України і Росії, які складалися упродовж багатьох років і підводять до розуміння сьогоднішньої російсько-української війни.  

У романі можна знайти багато цікавих подробиць з життя й побуту українців минулих століть, традицій запорізьких козаків, атмосфери тих часів, побутового колориту минулих епох.

 «Задум Бога»  – це історія України, що подається як сімейна сага, в якій зображено два роди: селянський і козацький. І це не випадково, адже селяни і козаки сформували сучасну українську націю. Консерватизм, впертість, дотримання своїх національних традицій, працелюбство, характерні для селян, в української нації  поєднуються з войовничістю, свавіллям, готовністю до війн, переворотів і повстань, якщо виникає найменша загроза втрати  свободи.  Якщо найбільшою цінністю селян була земля, приватна власність, сім’я, то найбільшою цінністю козаків – воля. І саме з таких різних рис складається характер українського народу.

Розповідь про селянський рід у  романі ведеться від великого переселення народів до ХІХ  століття, коли після відміни кріпацтва відбулося майнове розшарування селянства. Тож саме бідні селяни стали соціальною базою пролетарської революції. А козацька лінія в романі ведеться від засновника Запорізької Січі Байди Вишневецького.

Простежуючи минуле України, в кінці роману автор повертається в наш час якраз напередодні Революції Гідності, коли герої переживають, що існує загроза захоплення нашої країни Росією. Один із них згадує свого батька, який був у складі української делегації під час підписання угоди в Біловезькій Пущі і почув, як Борис Єльцин застерігав Леоніда Кравчука, що, попри свої наміри інтегруватися до Європи, Україна має залишатися в орбіті Росії. Тож герої «Задуму  Бога»  розуміють, що Україну чекає війна з Росією.  Хоча, як сказано в романі, «жодному смертному невідомо, що на нього чекає попереду». І в цьому, власне, як пише автор, і полягає задум Бога.

Роман буде цікавий кожному, хто хоче якомога більше дізнатися про історію України, пізнаючи  її не з сухих документів, а з виру життя, з переплетіння людських доль, історичного побуту, щоб зрозуміти, як український народ може позбавитися своїх колоніальних комплексів і створити власну державу завдяки якій розпочнеться нова сторінка європейської історії.