Re: цензії
- 08.05.2024|Віктор ВербичЕпоха і народ – крізь призму долі однієї людини
- 07.05.2024|Ігор ЗіньчукВогонь українства
- 07.05.2024|Ігор ЧорнийШукайте жінку
- 06.05.2024|Віктор ВербичРута Ружин - українська міс Марпл: екскурс у світ двох романів Надії Гуменюк
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
Видавничі новинки
- Ольга Полевіна, Еліна Заржицька. "Чи бачать небеса котів"Книги | Буквоїд
- Тара Шустер. "Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Клариса Пінкола Естес. "Жінки, що біжать з вовками. Архетип Дикої жінки у міфах та легендах"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Станіслав Арсьонов. "Посібник зі щастя. Як наповнити своє життя достатком і радістю"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Лев Ребет. "ТЕОРІЯ NАЦІЇ"Книги | Буквоїд
- Дмитро Савченко. "Вовки Да Вінчі"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. Чимчикун. "Історії Країни НаДобраніч"Дитяча книга | Буквоїд
- Франц Верфель. "Винен не вбивця… Зустріч випускників"Книги | Буквоїд
- Таня Стус. "Проростання"Проза | Буквоїд
- Дарія Піскозуб. "Машина"Фантастика | Буквоїд
Авторська колонка
Захоплююча гра з пам’яттю
Переважно, сценарій такий. Пишеться книжка. Публікується. Рано чи пізно - екранізується. Дюма з «Трьома мушкетерами», Джоан Роулінг з «Гаррі Поттер», Брати Стругацькіє з «Залюдненим островом», Роберт Баклі з «Тут курять» І щоразу напередодні прем’єри питання - чи виправдає фільм сподівання прискіпливого читача?
Рідше трапляється реверсний сценарій. Знімається фільм чи серія передач, пишеться книжка. Перший том «Намєдні. 1960-ті роки» авторства Леоніда Парфьонова – це рідкий випадок, коли не мучишся питанням, що краще, документалка чи книжка. І те й інше – відмінної якості.
«Намєдні» з девізом «без цього нас важко уявити і ще складніше зрозуміти» - це гра з пам’яттю. Пам’яттю про «совок», риси якого ми зі змінним успіхом вичавлюємо з себе з часу краху СРСР. Чим небезпечна ця гра? І чому в неї хочеться грати?
«Намєдні», очевидно, є імперським інтелектуальним продуктом авторства людини, яка, на рідкість для росіян, не є апологетом ідеї імперськості (навіть попри те, що Парфьонов зняв цикл історичних передач «Російська Імперія»). Парфьонов – радше систематизатор пам’яті, картяр у грі під назвою «ностальгія» з крапленою колодою карт, кожна з яких – козир.
Імперськість «Намєдні» очевидна. Історія СССР крізь призму історії його артефактів розглядається як єдиний суспільний конструкт, єдина сім’я народів, і за досягненнями усього народу (перший Запорожець, політ в космос, рекорди на Олімпійських Іграх) не проглядаються окремі республіки і етноси.
Пастка «Намєдні», як і будь-якого гарного старого фільму, від бертолуччівського «ХХ століття» до гайдаєвського «Іван Васильович змінює професію», у свідомому заглибленні читача в минуле. У цьому минулому легко, яскраво, і ностальгійно.
Але Парфьонов не був би тим, ким він є, як би не піддав сумніву ностальгію за «совком». «Намєдні» містять велику кількість застережень проти «захоплення» (по-русски «очарования») «совком». Зображена і тильна сторона 60-их років, знання про яку циркулювали на рівні чуток і настроїв. Втеча розвідників за кордон, викрадення пасажирського літака до Туреччини, перші політичні протести в СРСР, кривавий розстріл демонстрації робітників в Новочеркаську, самогубство автора пісні, що позначала безтурботність хрущовської відлиги «А я иду, шагаю по Москве» з однойменного фільму.
Сьогодні «Намєдні» – на другому місці в рейтингу продажів мережі «КС». Здавалося б, книжку купуватимуть люди старшого віку, які свого часу пережили ті роки. Однак, серед моїх знайомих, що купили Парфьонова, - переважно читачі до 30 років.
Чи варто купувати «Намєдні», оскільки: а) це є продукт російської індустрії книгодрукування; б) це продукт, ідеологічно корінням сягає совка. Таки варто. І підтримка українського книговидавця тут ні до чого. Хоча, припускаю, багато хто буде не згоден.
Залишаючись прихильником українського, припускаю, що через такі книжки як «Намєдні», варто вчитися сильним сторонам російського книговидання. Ба більше - рецепти священної боротьби проти «совка» саме в цьому випадку не спрацьовують. Тут працюють зворотні механізми. Адже «совок» може прийти і легко взяти…. своєю якістю. Так сталося з «Намєдні». «Совок» традиційно асоціюється з неякісним, одноманітним, жлобським і монументальним. Отож, всі ці роки, починаючи з самвидаву 70-их і закінчуючи розмазуванням по стінці «совкових» (чи то совєцьких) наративів анархістськими текстами двохтисячників, письменники займалися відторгненням, подоланням, запереченням «совка». І це були очевидні речі. З появою «Намєдні» життя стає складнішим.
Коментарі
Останні події
- 17.05.2024|14:06Оголошено короткий список VI Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 10.05.2024|18:25ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Сергія Руденка "Анатомія ненависті. путін і Україна"
- 07.05.2024|08:2711-12 травня у Львові відбудеться Coffee, Books & Vintage Festival #4
- 03.05.2024|13:07Видавництво "Комубук" відкрило передзамовлення на новий роман Софії Андрухович "Катананхе"
- 02.05.2024|06:31У Києві відкриється виставка фоторобіт Максима Кривцова
- 30.04.2024|08:08100 найкращих книжок фестивалю «Книжкова країна»
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова