Адже там, за горизонтом, твори Мішеля Марка Бушара перекладені багатьма мовами, їх ставлять у театрах Європи, Азії та обох Америк, за ними знімають фільми відомі режисери. Зокрема екранізація п’єси «Том на фермі» у 2013 році перемогла на Венеційському кінофестивалі, і цими днями, нарешті, дісталася в Україну. Тобто прем’єра гряде, а в нас вже й книжечка, видана Анеттою Антоненко. Хіба не оперативно?

Переклад «Тома на фермі», здійсненний Ростиславом Нємцевим, дали змогу взятися за першу в Україні театральну інтерпретацію скандальної п’єси, котра піднімає проблеми рівності, одностатевого кохання та фатальної сили соціальних стереотипів. Вистава буде презентована 17-18 лютого спочатку у Києві, у Мистецькому Арсеналі, а потім у Львові, 19 лютого, увійшовши згодом до річного репертуару Дикого театру та Театру Лесі Українки. У чому скандальність п’єси, написаної одним з найактивніших борців за толерантність і рівність у Квебеку, який представляє новий формат відповіді на проблеми ЛГБТ в Україні? Мабуть, у тому, що історія одностатевого кохання наразі перенесена у звичний, ба навіть патріархальний регістр стосунків, де вона набирає ознак типового явища.

Отже, тамтами помсти, самі розумієте, б’ють тим самим попелом Клааса в серці головного героя. Хоча, як там помста? Кому мститися? Смерть коханця, брехня в його родині, де зазвичай «ніхто нічого не знав», протистояння села і міста (а насправді - цивілізації та культури) – усе це намагаються нам розповісти нам у звичних категоріях. Але фінал змітає будь-які компромісні побудови. Воно й не дивно, якщо міський денді знаходить сільське кохання в особі брата померлого. А воно ж тому інтересно, розумієте? «Модна штучка», - заманював, пригадується , хлопчиків Євген Харитонов в аналогічній прозі. Хто б не хотів? Бо тут же свині, корови, дівчата на селюка не дивляться, а міському молодику так солодко скрутити карк –буквально на пару хвилин, щоб потім відповісти – адже це така екзотична тваринка на новенькому авто.

Коротше, мова про те, як природа бере своє. Тобто природа цікавості, а не те, про що всі подумали. Хоча, еротики в п’єсі вистачає з верхом. Але прихованої, звісно, закамуфльованої під звичні стосунки. А це вже, даруйте, брехня, через яку розбивається не лише кохання, але й гинуть юні герої. «Дехто стає містифікатором власного життя, а дехто - посміховиськом, - нагадує автор у передмові. - Презирство до гомосексуалістів не залишилось у минулому, як декому хотілось би думати, особливо тим, хто втомився про це чути, або тим, хто, як і більшість, переконані, що якщо проблему обговорюють в медіа, то хтось нею займається». До речі, сам Мішель Марк Бушар і автор перекладу Ростислав Нємцев відвідають прем’єрні покази в Україні та візьмуть участь у заходах і обговоренні. 

Мішель Марк Бушар. Том на фермі. – К.: Видавництво Анетти Антоненко, 2017. – 96 с.