…Від давніх часів література в Україні існувала не завдяки прогресу, а всупереч йому. І лише у «незалежні» десятиліття вона поволі зашкутильгала слідом за модою, ставши – страшно сказати! – не виховною чи патріотичною, а розважальною і цікавою. Тобто, за мірками офіційних установ, з об’єкта соціальної інтерпретації перетворилася на актуальний вид мистецтва.

Згадаймо, як у 90-х намагалися витягти сучукрліт з болота спілчанського офіціозу чи той самий Жадан з його футбольними матчами літераторів, а чи ІБТ з модним журналом «Гігієна» і «Живою літературою». Саме тоді, за Небораком, лише мріялося про часи, коли з’явиться покоління «блискучих ліриків, які вільно переходять з української на французьку, зі смаком одягаються і вміють дати раду спортивному літакові або протанцювати тур вальсу на світовому прийнятті в короля чи президента або рок-н-рол у якійсь нью-йоркській кнайпі».

Слід визнати, що у двотисячних роках усе це таки сталося, принаймні був виплеканий тип літератора, для якого всі перелічені речі – від роману до рок-н-ролу – мали однакову вартість і займали рівнозначне місце в ряду культурних цінностей. Слово замінили жестом, поезію – слемом, літературу – музикою, театром, ринком. І це нормально, адже саме життя диктує свої правила – насамперед виживання (автора, а не національної культури, яка з цих авторів складається), і вже потім, не в останню чергу, літературного комфорту. З модою, масовим чтивом, фестивалями і перформансами. «Література не є чимось більшим за спорт чи прогноз погоди», - якось нагадував Жадан, і додавав Андрухович: «Література, за своєю природою, ще абсолютно приналежна до розваг».

Утім, дорозважалися ми, слід зауважити, до того, що вже сьогодні письменники змушені, фігурально кажучи, грудьми ставати на свій захист. Тобто на захист сучаної літератури, яку зокрема Петро Яценко – як учасник одіозної акції, про яку нижче - певно згадуючи досвід ІБТ з його «Живою літературою», закликає асоціювати не з хрестоматійною мертвизною, а «здоровим, жвавим, метким і сильним тілом».

Крім нього, у зйомці для еротичного календаря «Literature illustrated» 2021 року - спеціального проєкту з промоції читання та підняття рівня обізнаності про сучасних українських авторів - взяли участь письменники різних жанрів. Загалом в об`єктив  польської  фотографині Марисі М’яновської, яка знімає обкладинки для Playboy, потрапило 12 сучасних українських письменників: детективісти Мартин Якуб та Віктор Янкевич, фантаст Павло Дерев’янко, трилерист Андрій Новік. Не обійшлося і без музикантів з письменницьким хистом – фронтмена гурту «Фіолет» Сергія «Колоса» Мартинюка, барабанщика Павла Коробчука та колишнього боксера, а тепер письменника Сергія Демчука. Також до календаря увійшли фото письменників, які вже давно відомі серед читачів – згаданого Петра Яценка та Артема Чеха.

Авторів для календаря підбирали за принципом різноманіття, щоб показати багатогранність сучасної української літератури. Так, наприклад, тут представлені як один з  найтитулованіших письменників Сергій Жадан, так і автор роману-бестселера Валерій Ананьєв, а також перспективний новачок з найкращим романним дебютом 2020 – Павло Матюша.

Таким чином, якщо у книжках сучасні літератори розкривають читачам душу, то в календарі демонструють свою тілесну суть, яку, до речі, цілком безкоштовно можна уважно роздивитися ще й тут, де фото і т.д. https://cutt.ly/shkrJyo

Слід додати, що авторський прибуток з продажу календарів піде на закупівлю книжок для бібліотек та лікарень України, і можна сподіватися, що це буде чтиво не лише «для тіла», але й «для душі».