
Re: цензії
- 28.04.2025|Ігор ЗіньчукЗаборонене кохання
- 24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
- 21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиДжерела мови російського тоталітаризму
- 18.04.2025|Ігор ЗіньчукРоман про бібліотеку, як джерело знань
- 18.04.2025|Валентина Семеняк, письменницяЗа кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
- 12.04.2025|Андрій СодомораІ ритмів суголосся, й ран...
- 06.04.2025|Валентина СеменякЧитаю «Фрактали» і… приміряю до себе
- 05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ«Ненаситність» Віткація
- 30.03.2025|Ігор ЧорнийЛікарі й шарлатани
- 26.03.2025|Віталій КвіткаПісня завдовжки у чотири сотні сторінок
Видавничі новинки
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
Авторська колонка
О спорт, ти – мир?
Фраза про мир з нашого заголовка належить, як знати, засновнику Олімпійських ігор барону П´єру де Кубертену. Потім це заклик експлуатували неодноразово, включно з авторами однойменного радянського фільму і навіть мультфільму, в якому Баба Яга була проти. Сьогодні згадане єзуїтське гасло викликає спротив у всього світу.
Зокрема «Спорт поза політикою» Геннадія Ніколайчука – неординарне дослідження, яке складається з 16 розділів, починаючи з античних часів і закінчуючи сучасною (пост)ковідною епохою – це занурення у конкретну (а не пропагандистську) спортивно-політичну реальність і формування чіткої й об’єктивної картини того, що відбувалося у згадані часи. Причому причинно-наслідковий зв´язок автор простежує не за колишньою марксистсько-ленінською традицією, коли кіно було найпершим з мистецтв, а спорт був майже як цирк, а за логічним принципом ідеологічної демонстрації духовних (а не лише фізичних) досягнень. Так, наприклад, він нагадує про відомий постулят Йогана Гейзінги, згідно із яким в кожній грі дуже важливо те, щоб гравець мав можливість похвалитися перед усіма своєю перемогою та успіхом. Найкраще, якщо згадаємо, це вдавалося «проклятим фашистам». Та сама Німеччина, як знати, завдяки спорту перезапустила нацистську пропаганду сильної держави та її переваги у світі. Олімпійські ігри у Берліні 1936 року були «війною», яку німці виграли й піднесли свою самооцінку до майбутньої Другої світової війни.
«Деякі традиції, які були закладені під час Ігор у Берліні-1936 сягають своїм корінням античної Греції: - нагадує автор, - атлет з олімпійським вогнем, що забігає на сцену; величезний дзвін із написом «Ich rufe die Jugend der Welt», «медальний залік», опублікований уперше для демонстрації гегемонії нацистської держави (переродження Німеччини після Першої світової війни); написання Олімпійського гімну спеціально до ігор у Берліні Ріхардом Штраусом; марш делегацій в алфавітному порядку та кидання «зиги» Адольфом Гітлером; створення фільму про події Ігор – «Олімпія» від режисерки Лені Ріфеншталь (дата виходу – 20 квітня 1938 року в 49-й день народження фюрера). Зазначимо також, що Олімпійські ігри в Берліні-1936 були продумані до найдрібніших деталей, щоб продемонструвати всьому світові відродження Німеччини після принизливого Версальського миру. Секретний меморандум, переданий усім силам безпеки Німеччини 18 липня 1936 року, попереджав: «Олімпійські ігри в Берліні повинні пройти без інцидентів, оскільки це має значення для розвитку іміджу нової Німеччини в очах іноземних гостей та світового співтовариства. Через Ігри Німеччина хотіла довести свою спроможність після поразки в Першій світовій війні та продемонструвати феноменальну роботу, виконану з відновлення країни за такий короткий період часу».
Саме у такий документовано-деталізований спосіб автор книжки висвітлює особливості взаємозв’язку між спортом і політикою, який здатний якісно окреслити природу цих явищ суспільного життя та розкрити евристичний потенціал застосування спорту в політиці/політики в спорті та уможливити віднайдення нових наукових сюжетів в царині теорії/практики сучасної політичної науки.
Геннадій Ніколайчук. Спорт поза політикою. – К.: Саміт-Книга, 2024
Коментарі
Останні події
- 02.05.2025|13:48В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
- 01.05.2025|16:51V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
- 01.05.2025|10:38В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша
- 30.04.2025|09:36Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
- 29.04.2025|12:10Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
- 29.04.2025|11:27«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
- 29.04.2025|11:24Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
- 29.04.2025|11:15Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
- 24.04.2025|19:16Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
- 24.04.2025|18:51Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата