Цілком очевидно, що незалежно від того, чи набуде «мовний» закон сили, чи ні, - факт його дикого «проштовхування» у ВР автоматично дає команду «фас» тим, кому була байдужа українська мова й культура. Я допускаю, що в геометричній прогресії зросте дискримінація за мовною ознакою, особливо в південно-східних регіонах. І треба бути чесними: відповідь українських ультраправих також матиме місце. Саме такі процеси насправді цей закон спровокує, а не якийсь міфологічний захист чиїхось прав.

Дохла риба опозиції
Треба визнати, що в умовах реальної «коми» нашої так званої опозиції суспільство опинилося без інструментів політичного реагування, які в нормальних країнах мають чи пропонують нормальні опозиційні сили. Отже найближчим часом суспільство буде саме розгрібати ці наслідки без можливостей парламентської боротьби (там повний параліч). 
Наслідки від цього закону будуть дуже «тривалими» і використовуватимуться, відповідно, в різний спосіб. Найбільше - в короткій перспективі - виграють ультраправі та партії совків. 

Західно-центрально-північні області повинні політично об´єднатися.

Що варто робити зараз? 
По-перше, у зв´язку з загрозою мовного федералізму поволі впроваджувати процес деволюції влади, як це зробила Великобританія, передавши низку повноважень центрального уряду - урядам Велсу, Північної Ірландії та Шотландії. 
Чому це потрібно робити заздалегідь? Бо гарантій, що «совки» не наступатимуть далі, не існує, тому совків треба «законсервувати» і щоб ними більше ніколи не смерділо на інших територіях. Це можна зробити лише в інституційний спосіб - волею тих регіонів (областей), де норма мовного закону не діятиме апріорі - навіть із точки зору політичної доцільності чи мовної картини загалом.
Ради всіх рівнів (обласні, районні, міські) центрально-північно-західних областей повинні делегувати своїх представників на термінову Асамблею чи З´їзд, що не менш терміново виробить єдину консенсусну позицію щодо ситуації в країні. 
По-друге: вони повинні сформувати Тимчасовий Комітет - структуру, яка в залежності від зміни політичної ситуації може трансформуватися навіть у регіональний уряд (якщо «антиконституційні» рішення з Києва-Донецька будуть розповзатися по всій країні). 
По-третє: Тимчасовий Комітет займатиметься одним: винятково захищатиме Конституцію України (не визнаватиме антиконституційні рішення центральних органів влади) в межах цих територій, де ради всіх рівнів досягли політичного консенсусу. Його рішення - в рамках захисту Конституції - повинні виконуватися всіма органами влади на території рад (областей), що створили цей Комітет.

Трішки мрій
Таким чином, в межах північно-центрально-західних областей можна сформувати адміністративну землю за аналогом багатьох європейських країн - зі своїм урядом, парламентом, поліцією. І впроваджувати реальну, а не бутафорську, конституційну демократію, боротьбу з корупцію. Органи влади на цих територіях можуть заборонити впровадження антиукраїнських і антиконституційних за суттю рішень центральних органів влади (наприклад: скасувати божевільні, наприклад квазіосвітні, «нововведення» київських міністрів-агентів сусідніх держав).
Звісно ж, я ще мрію про таке: це запровадження на цих територіях інституцій громадянського суспільства та нормальної правової держави, а також: 
1) проведення чесних і прозорих виборів до Регіонального парламенту (який створять ці області); 
2) офіційна заборона діяльності на цих територіях Партії регіонів та КПУ як антиукраїнських за суттю; 
3) формування першого регіонального уряду; 
4) запровадження виборчих посад суддів на цих територіях; 
5) запровадження виборчих посад «губернаторів» на цих територіях; 
6) запровадження виборчих посад головних міліціонерів населених пунктів на цих територіях;
7) перерозподіл податків на користь місцевих бюджетів на цих територіях; 
 притягнення до судової відповідальності посадовців, що упродовж 20 років незалежності були задіяні в різних злочинах (фальсифікації виборів, крадіжки, нечесна приватизація, деребан землі і так далі).
Список нагальних питань - неостаточний. 
Як бачимо - жодного розколу. Винятково порятунок тих, кого топлять. Пора зрозуміти, що жоден чортовий центральний орган не створить нам «покращення». Це потрібно робити самим. В межах суттєвої частини України - це зробити цілком нормально.

Це відповідь на те, що робити? Роботи непочатий край.
Нічого поганого, правда? 
Гудбай корупція. 
Бандюковичі, досфіданья!