Re: цензії

28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
17.03.2024|Ольга Шаф, м.Дніпро
Коло Стефаника
15.03.2024|Ірина Фотуйма
Дух єства і слова Богдана Дячишина
14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наук
Радянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
09.03.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Інтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності

Кримінальне чтиво

Чужий серед своїх

Андрій Криштальський. Чорноморець, матінко - Харків, Клуб Сімейного Дозвілля, 2016 – 317 с.

Жанри: військові пригоди

 

Назвати пропоновану книгу новою можна лише умовно. Швидше – оновлена: вперше роман «Чорноморець, матінко» побачив світ аж дванадцять років тому у волинському видавництві «Терен». Тепер до перевидання приросла друга частина – «Заступниця», котра лише підкреслює цінність книги. Вона в тому, що Андрій Криштальський відтоді й дотепер став єдиним автором, котрий написав про УПА в жанрі, який прийнято називати розважальним.

Дилогію про пригоди повстанця – супермена на псевдо Чорноморець можна вважати кращим зразком актуальної історико-пригодницької прози, аби подібних книг з`явилося хоча б зо три за згаданий період. Звісно, варто згадати виданий майже одночасно з «Чорноморцем…» роман Олександра Вільчинського «Останній герой», в рукописі удостоєний Гран-прі «Коронації слова». Цього року маємо збірник оповідань на згадану тему «Лісові хлопці», в якому максимально наближені до жанрової прози «Яма» Тетяни Марченко (трилер) та «Останній бункер» Дмитра Єльникова (фантастика). Нарешті, п`ять років тому у малотиражній кількості вийшли «Переможців не судять» Олександра Єсаулова. Проте в порівнянні з книгами про козаків-запорожців, гетьманів та характерників чотири художні твори про УПА за дванадцять років – менше, ніж мізер. Сміливо можна твердити: шаровари забили однострої.

Крім того, «Останній герой» не конкурент «Чорноморцю…», а опонент. Адже Вільчинський навіть у невеличкому творі грішить не лише претензією на закриття теми, а й замахом на «великий роман». У цьому плані названий роман Єсаулова значно простіший і з мінімальними претензіями, проте автор підкреслено базується на певних історичних документах, час від часу нагадуючи – все це правда, читачу. Тоді як Криштальський, у післямові згадавши про існування в свого героя прототипу, не зрікається обраного жанру і не соромиться того, що прагне захопити, читай – розважити читача.

Дилогія переносить нас у повоєнний час, коли НКВС розробляє низку операцій та провокацій задля остаточного придушення українського збройного опору на Волині. Тут Криштальський робить перший ризикований крок – наголошує, що опір, в принципі, не так уже й проти поступово згорнутися. Тож повстанський рух показано неоднорідним. Його послаблюють не так операції російських радянських спецслужб, як внутрішні чвари. Пошуки зради й зрадників переймають, доводять до сказу й часом позбавляють здорового глузду командирів Грома й Лисицю, навіть стравлюючи між собою. А Комар стає на шлях зради, розмірковуючи при цьому про особистість Іуди. Селяни змушені озиратися один на одного, що не сприяє заданим установкам на конспірацію.

У таку несприятливу для ефективної боротьби з окупантом атмосферу потрапляє Санько – Чорноморець. Його образ – удача автора, бо свідомо ламає українські традиції створення героя, наближаючи до західних зразків. У Чорноморці вживаються Джеймс Бонд і Семюель Спейд.

Перший – герой циклу романів британця Яна Флемінга, володіє всіма видами зброї, водить будь-який транспортний засіб, укладає жінок до ліжок самим фактом своєї присутності поруч та заледве не ловить кулі зубами. Саме подібною сценою відривається роман: Чорноморець у двобої вбиває російського диверсанта, і ми дізнаємося – сам повстанець пройшов курс спеціальної підготовки в… німецькому вишкільному таборі. Аби, опанувавши зброю ворога, бити його успішно.

Від Сема Спейда, героя «Мальтійського сокола» Дешіла Хеммета, наш супермен успадкував здоровий пофігізм і цікавість дослідника людських істот. Пояснюючи свою методу, Спейд порівнює себе з гайковим ключем, котрий навмисне кидають на шестерні налагодженого механізму. Порушивши звичний хід роботи, гайковий ключ псує все, створюючи механізму проблему. Те саме робить Чорноморець: воскреснувши з мертвих, він з`являється у волинських лісах, і повстанці не знають, чого від нього чекати. Дехто навіть обговорює можливість прибрати його подалі від гріха. Бо заважає, надто вже непередбачуваний.

Перша частина оповідає про лавірування Чорноморця між своїми та ворогами, що призводить до втрат з обох боків саме через тотальну недовіру повстанських осередків один до одного. Друга частина більш розгорнуто подає долю Надійки, яка в першій частині визначалася зі своїми почуттями до Санька й тепер визначилась, але доля розлучила з коханим. Паралельно розвивається історія полювання за давньою іконою – оберегом та одночасної ліквідації зрадників та перевертнів. Фінал суто американський, кіношний, візуалізований: Чорноморець у образі радянського вертухая їде з етапом на Північ, аби врятувати засуджену Надійку. І, як ми розуміємо, інших ув`язнених українців.

Окремої уваги потребує стиль: скупі мазки, рвані інтонації, динаміка і ефект кліпового монтажу пропонує такий формат пригодницького роману в історичних декораціях, яких нині найбільш затребуваний сучасними читачами. Сучасна манера оповіді лише позбавляє тему визвольних змагань пафосу, характерному для передовиць «бойових листків» та мітингів з нагоди Дня Українського козацтва. Тим і приваблює.

 

Оцінка*****

 Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:                 

*  Жодної надії;                   

** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;                 

*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;                 

**** Хочеться краще, але загалом поживно;                 

***** Так тримати!                 

Значок (+) біля оцінки - Автор може краще.                

Значок (-) біля оцінки - Аби не гірше.   



Додаткові матеріали

Вовк і «позорные»
А тепер налякайте мене…
Борги повертають із кров`ю
Ідеальні злочини без ідеальних героїв
Кращі гостросюжетні романи` 2015. Авторський рейтинг
Вуду: українська версія
Шпигунські пристрасті імперії
Кошмар у Південній Америці
…І прийде хаос
Кримінальне потойбіччя
Імперія впала, хай живе сищик!
Їх поміняли місцями
Зниклий пеніс, зомбі на фронті та інші справи найкращого сищика
Подвиг розвідника
Топ-5. Кращі гостросюжетні романи-2014. Авторський рейтинг
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

20.03.2024|14:23
У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
20.03.2024|14:02
В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
20.03.2024|14:00
У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
15.03.2024|16:37
У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
14.03.2024|11:27
Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
09.03.2024|14:20
Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
06.03.2024|18:34
Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
05.03.2024|11:11
У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
05.03.2024|11:09
«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
01.03.2024|13:50
«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві


Партнери