Більшість людей люблять таємниці. Особливо якщо вони безпосередньо не пов’язані зі щоденним життям. Отримати в комфортних умовах трохи адреналіну від наближення до небезпечної розгадки – достатньо поширений варіант книжкового дозвілля. Окрім детективів та книжок, присвячених історичним, археологічним, езотеричним та іншим загадкам, можна виділити літературу конспірологічну, ту, що займається проблематикою закритих товариств, змов та потаємних важелів історичного процесу в минулому та сьогоденні. Масони – тема, яка ідеально вписується в цей контекст. По-перше, вони є всюди, по-друге – міфічний ореол супроводжує їх дотепер.

Присутність загадкових братів-каменярів на наших теренах досліджує Віктор Савчекнко у книзі з промовистою назвою – «Україна масонська». Незважаючи на насторожене, а часто й вороже, ставлення до масонів, автор симпатизує героям своєї розвідки. Адже, згідно дослідження, саме вони створили Нову Європу і формували світогляд українців. Брати-масони стали творцями міст і законів, української літератури, університетів, партій і наукових теорій. Та й сам «проект Україна» – також, можливо, масонська вигадка. Масонами були творці нової держави: гетьман Розумовський, Котляревський, Гулак-Артемовський, Франко, Грушевський, Петлюра… Можливо, навіть Сковорода та Тарас Шевченко. Погодьтеся, сміливі твердження. Тим більше, що ні спростувати, ні підтвердити це остаточно неможливо, оскільки сама тема масонтсва – закрита для пересічних людей.

Ця книга не має на меті розкрити всі масонські таємниці, та й автор, не втаємничений у масонський орден «профан», лише намагається визначити місце масонського руху в Україні. Його завдання – окреслити відомий устрій, походження, кількісний і якісний склад лож, які були свого часу на території України. Певний брак аналітичної обробки наданої в тексті інформації має цілком природні причини, адже основне для автора – подати якомога більше відомостей про тих, хто належав до братів-каменярів. Тож не варто чекати розкриття сенсаційних таємниць у дусі Дена Брауна – у своїй книзі Віктор Савченко лише складає за можливості повний перелік особистостей, причетних до масонського руху. Єдиний випадок, коли монотонний голос архіваріуса перебивається сміливою та захопливою гіпотезою, стосується історії виникнення міста Одеса, до якого автор вочевидь небайдужий, адже сам є одеситом.

Таємна організація не піддається ззовні вивченню до глибини, і жодної легенди про неї неможна спростувати точно та документально. Тож, можливо, Сковорода чи Петлюра дійсно були масонами. Можливо, Київ, Одеса, Харків і Львів – найбільші осередки масонсва в Україні. Можливо, у світі налічується близько семи мільйонів братів-каменярів. Остаточних відповідей ця книга не дає, але змушує замислитись: хто зна, якими важелями керується наше суспільство.
…Зрештою, коли сучасного українсього письменника Володимира Єшкілєва якось запитали про те, чи належить він до масонської ложі, той тільки багатозначно посміхнувся.

Марта Василів