Re: цензії
- 20.01.2026|Ігор ЧорнийЧисті і нечисті
- 18.01.2026|Ігор ЗіньчукПеревірка на людяність
- 16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗола натщесерце
- 16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцентФудкомунікація - м’яка сила впливу
- 12.01.2026|Віктор Вербич«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
- 12.01.2026|Микола ГриценкоВитоки і сенси «Франкенштейна»
- 11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськДоброволець смерті
- 08.01.2026|Оксана Дяків, письменницяПоетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
- 30.12.2025|Ганна Кревська, письменницяПолотна нашого роду
- 22.12.2025|Віктор Вербич«Квітка печалі» зі «смайликом сонця» і «любові золотими ключами»
Видавничі новинки
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Рівнянка екранізувала новелу колумбійського письменника Маркеса [+Відео]
Сон і реальність — дві сторони нашого життя. І ту людину, яку ми бачимо уві сні, в реальності можемо ніколи не зустріти.
Саме про життя уві сні писав у своїй новелі "Очі блакитного собаки" відомий колумбійський письменник Габріель Гарсія Маркес. Те, що він описав на папері, рівнянка Вікторія Ікрова відобразила на кіноекрані, презентувавши глядачам однойменний короткометражний фільм.
Літературознавці називають творчий напрямок Маркеса "магічним реалізмом", відзначаючи його незвичайний погляд на відображення реальності. Те ж саме можна сказати й про рівнянку Вікторію Ікрову, творчість якої, а це не лише кіно, а й вірші, картини, перформанси, відрізняється своєю неординарністю, та, на перший погляд, є дещо абсурдною.
Перед тим, як переглянути фільм, Вікторія Ікрова радить усім перечитати новелу Габріеля Гарсія Маркеса, оскільки без неї фільм незрозумілий. Саме прочитавши колись цю новелу, Вікторія Ікрова й вирішила зняти фільм:
- Ця новела стала близькою мені, мабуть, тому що я, як і герої Маркеса, по-справжньому живу вночі і зустрічаюсь із близькими людьми виключно тоді, правда не уві сні, - пояснює режисер фільму Вікторія Ікрова. - Лише вночі, уві сні, люди справжні. А весь мій денний час з´їдає робота і суспільство.
Головні ролі у стрічці виконали молоді актори Олександр Хомич та Тетяна Шандрук (Цукрова). Для Олександра Хомича робота у цьому фільмі стала першою першою акторською спробою:
- Спочатку я навіть відмовлявся від ролі, - каже молодий актор Олександр Хомич. - Але Вікторія переконувала, що у мене все вийде. Прочитавши сценарій мені він дуже сподобався, як і сама ідея фільму. Я дуже хвилювався, проте зніматися у фільмі мені сподобалось, було дуже цікаво. Щоправда, коли подивився на себе зі сторони, вважаю, що зіграв не дуже добре. Далося взнаки хвилювання.
За словами режисера фільму Вікторії Ікрової, робота над кінострічкою тривала дуже довго. Сценарій було написано ще в лютому, а далі - підбір акторів, зйомки:
- Це мій перший фільм, де я не граю жодної ролі, - розповідає режисер фільму Вікторія Ікрова. - Найважчим моментом зйомок були сцени взаємодії акторів. Без камери вони грали так, як треба, а варто було увімкнути її - і все, - говорять чужими голосами, роблять штучні жести. Технічно фільм вийшов чудовим, а от емоцій, на жаль, не вистачає... Вважаю, що це моя провина. Просто я зациклена на правильному розташуванні людей, речей у кадрі, на жестах, рухах по кімнаті, а не на емоціях акторів.
Зйомки фільму проходили у Рівному та у Здолбунові-2. Цікаво те, що роль кімнати, у якій відбувалася дія в новелі Маркеса, виконав недобудований корпус РДГУ, а аптеку, у якій героїня новели залишила напис "Очі блакитного собаки", Вікторія замінила на рівненську кав´ярню "Світ чаю".
Презентувати фільм Вікторія Ікрова вирішила не лише рівненським глядачам, а одразу всьому світові, й виклала стрічку в інтернет, аби кожен міг переглянути й оцінити її.
Коментарі
Останні події
- 21.01.2026|08:09«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
- 20.01.2026|11:32Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
- 20.01.2026|10:30Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
- 20.01.2026|10:23Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені
- 20.01.2026|10:18У Луцьку запрошують на літературний гастровечір про фантастичну українську кухню
- 20.01.2026|09:54Оголошено конкурс на здобуття літературної премії імені Ірини Вільде 2026 рок у
- 20.01.2026|09:48«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Минувшина»
- 19.01.2026|15:42«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Дитяче свято»
- 14.01.2026|16:37Культура як свідчення. Особисті історії як мова, яку розуміє світ
- 12.01.2026|10:20«Маріупольська драма» потрапили до другого туру Національної премії імені Т. Шевченка за 2026 рік

