Re: цензії

16.04.2026|Богдан Дячишин, лауреат премії імені Івана Огієнка, Львів
Дух щемливого чекання
16.04.2026|Олексій Стельмах
Майбутнє приходить зненацька
15.04.2026|Михайло Жайворон
«Земля гніву» Михайла Сидоржевського
15.04.2026|Оксана Тебешевська, заслужений вчитель України
Мандрівка в «химерні» світи Юрія Бондаренка
11.04.2026|Богдан Смоляк
Тутешні час і люди
11.04.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
До себе приходимо з рідними
09.04.2026|Анастасія Борисюк
Сонце заходить, та не згасає
08.04.2026|Маргарита Падій
А хто сказав, що наш світ є істинним, реальним?
Бунт проти розуму як антиспоживацький протест
07.04.2026|Віктор Вербич
Ігор Павлюк: «Біль любові. Дивний біль»

Літературний дайджест

24.12.2011|18:20|Mediasapiens

«Від Facebook-у і гламуру до Wikileaks: медіакомунікації»: модно бути розумним

«Від Facebook-у і гламуру до Wikileaks: медіакомунікації»– вийшла нова книжка статейГеоргія Почепцова, які друкував сайт Mediasapiens.

У книзі проаналізовано нові медіафеномени, які формують життя сучасної людини - від соціальних мереж і гламуру до WikiLeaks і виборчих кампаній. Також розглянуто процеси створення щастя в соціальних медіа й державному управлінні. Особливу увагу приділено новим медіаспеціальностям: спін-доктор, спічрайтер і прес-секретар. 

Нову книгу було презентовано 21 грудня в книгарні «Є» у форматі творчого вечора. Автор відповідав на запитання читачів і ділився думками про актуальні проблеми та головні завдання, які стоять перед нашим суспільством. 

«По-перше, хочу сказати, що багато матеріалів із книги публікувались у вигляді статей в "Телекритиці"(сайт Mediasapiens ред.)  - і за це їй окрема подяка, - сказав Георгій Почепцов. - Розкажу про свої висновки пісня написання книги. Сьогодні в мене є відчуття, що за двадцять років країна будувалася не за тими принципами. Головне гасло стало"модно бути багатим", але всі не можуть бути багатими в сучасній моделі суспільства (10% населення мають 84% всіх багатств). Думаю, що "модно бути розумним" - це базовий принцип, який би нам допоміг. Сьогодні відставання нашої країни стало величезним, ми навіть не усвідомлюємо, що у світі роблять інші гравці, бо вони вже грають за іншими правилами і параметрами. Поки ми намагаємось усе робити за старою абеткою, у світі головують інші інтереси, предмети, теорії. Ще з часів Радянського Союзу ми не навчилися конструювати нематеріальний світ, в цьому наша біда. Я думаю, що холодну війну ми програли саме на інтелектуальному рівні, в Академії наук лише 3% коштів виділялися на розвиток гуманітарних наук. І зараз маємо суттєву невідповідність між нашою соціальною теорією і світом». 

У книжці значну увагу приділено мережевим комунікаціям. Сьогодні всі пишуть про те, як люди змінюють і вдосконалюють інтернет. Проте, за словами Георгія Почепцова, ніхто не звертає уваги, як саме людство змінюється під впливом нових медіа. Одна з рис нового покоління - нездатність абстрактно мислити, відділяти другорядне і головне. На думку автора, інтернет уже формує новий тип мислення, він породжує зовсім нову історію, інших письменників, інших читачів.

 Про це також сказав Тарас Петрів, президент фундації «Суспільність»: «Нове інформаційне середовище формує нові типи соціальних зв´язків: наприклад, ми вже часто ходимо на ті події, які анонсуються Фейсбуком, ми бачимо, що новітні завдання формуються через нові способи комунікації. Я думаю, ця книга про майбутнє, про те, як сучасна людина може реалізувати себе у середовищі швидких змін». 

Учасник заходу, Олександр Буценко, директор ЦР «Демократія через культуру», розповів про свої враження після прочитання книги: «Книгу я прочитав із великим задоволенням, тут дуже багато інформації, до неї потрібно повертатися. Зокрема, це моменти, які стосуються нас усіх. Наприклад, як зараз переписується історія в Білому домі і для чого це робиться: згадаймо вислів Оруела - хто володіє минулим, той володіє майбутнім; а хто володіє сучасним, той володіє минулим. Також порушується тема про роль культури і щастя в сучасному світі - насправді про важливість розвитку культури завжди знали політики, стратеги. У книзі багато уваги присвячено кінематографу, оскільки мова кіно стала мовою XX століття. Розглядається нова мова - сленгвіч, нова література - твітература: в ній чимало граматичних помилок, проте вона виражає багато думок. Насправді можна кожну сторінку обговорювати, ця книга не тільки відповідає на багато питань, але порушує й нові, над якими треба замислитися».

Марина Дорош



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

22.04.2026|09:51
Стали відомі імена лавреатів Літературної премії імені Ірини Вільде 2026 року
22.04.2026|07:08
«Архіпедагогіка»: у Києві презентують дослідження про фундаментальні коди західної освіти
17.04.2026|09:16
Зоряна Кушплер презентує «скарби свого серця»
15.04.2026|18:40
Хроніки виживання та журналістської відданості: у Києві презентують книжку Євгена Малолєтки «Облога Маріуполя»
15.04.2026|18:25
В Україні запускається Korali Books - перше видавництво, повністю орієнтоване на жіночу аудиторію
11.04.2026|09:11
Україна на Bologna Children´s Book Fair 2026: хто представить країну в Італії
11.04.2026|08:58
Віктор Круглов у фіналі «EY Підприємець року 2026»
07.04.2026|11:14
Книга Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» підкорює світ: 8 іноземних видань до кінця року
07.04.2026|11:06
Українське слово у світі: 100 перекладів наших книжок вийдуть у 33 країнах
06.04.2026|11:08
Перша в Україні spicy-серія: READBERRY запускає лінійку «гарячих» книжок із шкалою пікантності


Партнери