Re: цензії

20.01.2026|Ігор Чорний
Чисті і нечисті
18.01.2026|Ігор Зіньчук
Перевірка на людяність
16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зола натщесерце
16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцент
Фудкомунікація - м’яка сила впливу
12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
30.12.2025|Ганна Кревська, письменниця
Полотна нашого роду
22.12.2025|Віктор Вербич
«Квітка печалі» зі «смайликом сонця» і «любові золотими ключами»

Літературний дайджест

24.12.2011|18:20|Mediasapiens

«Від Facebook-у і гламуру до Wikileaks: медіакомунікації»: модно бути розумним

«Від Facebook-у і гламуру до Wikileaks: медіакомунікації»– вийшла нова книжка статейГеоргія Почепцова, які друкував сайт Mediasapiens.

У книзі проаналізовано нові медіафеномени, які формують життя сучасної людини - від соціальних мереж і гламуру до WikiLeaks і виборчих кампаній. Також розглянуто процеси створення щастя в соціальних медіа й державному управлінні. Особливу увагу приділено новим медіаспеціальностям: спін-доктор, спічрайтер і прес-секретар. 

Нову книгу було презентовано 21 грудня в книгарні «Є» у форматі творчого вечора. Автор відповідав на запитання читачів і ділився думками про актуальні проблеми та головні завдання, які стоять перед нашим суспільством. 

«По-перше, хочу сказати, що багато матеріалів із книги публікувались у вигляді статей в "Телекритиці"(сайт Mediasapiens ред.)  - і за це їй окрема подяка, - сказав Георгій Почепцов. - Розкажу про свої висновки пісня написання книги. Сьогодні в мене є відчуття, що за двадцять років країна будувалася не за тими принципами. Головне гасло стало"модно бути багатим", але всі не можуть бути багатими в сучасній моделі суспільства (10% населення мають 84% всіх багатств). Думаю, що "модно бути розумним" - це базовий принцип, який би нам допоміг. Сьогодні відставання нашої країни стало величезним, ми навіть не усвідомлюємо, що у світі роблять інші гравці, бо вони вже грають за іншими правилами і параметрами. Поки ми намагаємось усе робити за старою абеткою, у світі головують інші інтереси, предмети, теорії. Ще з часів Радянського Союзу ми не навчилися конструювати нематеріальний світ, в цьому наша біда. Я думаю, що холодну війну ми програли саме на інтелектуальному рівні, в Академії наук лише 3% коштів виділялися на розвиток гуманітарних наук. І зараз маємо суттєву невідповідність між нашою соціальною теорією і світом». 

У книжці значну увагу приділено мережевим комунікаціям. Сьогодні всі пишуть про те, як люди змінюють і вдосконалюють інтернет. Проте, за словами Георгія Почепцова, ніхто не звертає уваги, як саме людство змінюється під впливом нових медіа. Одна з рис нового покоління - нездатність абстрактно мислити, відділяти другорядне і головне. На думку автора, інтернет уже формує новий тип мислення, він породжує зовсім нову історію, інших письменників, інших читачів.

 Про це також сказав Тарас Петрів, президент фундації «Суспільність»: «Нове інформаційне середовище формує нові типи соціальних зв´язків: наприклад, ми вже часто ходимо на ті події, які анонсуються Фейсбуком, ми бачимо, що новітні завдання формуються через нові способи комунікації. Я думаю, ця книга про майбутнє, про те, як сучасна людина може реалізувати себе у середовищі швидких змін». 

Учасник заходу, Олександр Буценко, директор ЦР «Демократія через культуру», розповів про свої враження після прочитання книги: «Книгу я прочитав із великим задоволенням, тут дуже багато інформації, до неї потрібно повертатися. Зокрема, це моменти, які стосуються нас усіх. Наприклад, як зараз переписується історія в Білому домі і для чого це робиться: згадаймо вислів Оруела - хто володіє минулим, той володіє майбутнім; а хто володіє сучасним, той володіє минулим. Також порушується тема про роль культури і щастя в сучасному світі - насправді про важливість розвитку культури завжди знали політики, стратеги. У книзі багато уваги присвячено кінематографу, оскільки мова кіно стала мовою XX століття. Розглядається нова мова - сленгвіч, нова література - твітература: в ній чимало граматичних помилок, проте вона виражає багато думок. Насправді можна кожну сторінку обговорювати, ця книга не тільки відповідає на багато питань, але порушує й нові, над якими треба замислитися».

Марина Дорош



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

21.01.2026|08:09
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
20.01.2026|11:32
Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
20.01.2026|10:30
Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
20.01.2026|10:23
Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені
20.01.2026|10:18
У Луцьку запрошують на літературний гастровечір про фантастичну українську кухню
20.01.2026|09:54
Оголошено конкурс на здобуття літературної премії імені Ірини Вільде 2026 рок у
20.01.2026|09:48
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Минувшина»
19.01.2026|15:42
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Дитяче свято»
14.01.2026|16:37
Культура як свідчення. Особисті історії як мова, яку розуміє світ
12.01.2026|10:20
«Маріупольська драма» потрапили до другого туру Національної премії імені Т. Шевченка за 2026 рік


Партнери