Re: цензії
- 16.04.2026|Богдан Дячишин, лауреат премії імені Івана Огієнка, ЛьвівДух щемливого чекання
- 16.04.2026|Олексій СтельмахМайбутнє приходить зненацька
- 15.04.2026|Михайло Жайворон«Земля гніву» Михайла Сидоржевського
- 15.04.2026|Оксана Тебешевська, заслужений вчитель УкраїниМандрівка в «химерні» світи Юрія Бондаренка
- 11.04.2026|Богдан СмолякТутешні час і люди
- 11.04.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськДо себе приходимо з рідними
- 09.04.2026|Анастасія БорисюкСонце заходить, та не згасає
- 08.04.2026|Маргарита ПадійА хто сказав, що наш світ є істинним, реальним?
- 07.04.2026|Микола Миколайович ГриценкоБунт проти розуму як антиспоживацький протест
- 07.04.2026|Віктор ВербичІгор Павлюк: «Біль любові. Дивний біль»
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Сергей Минаев написал новую книгу
Книга «Духless» у Сергея Минаева вышла пять лет тому назад, взлетела на волне успеха, но уже забылась.
Тем временем Сергей Минаев занимается публицистикой и ведет модные ток-шоу, а для поддержания писательского имиджа скоро выпустит новый роман «Москва, я не люблю тебя» с подзаголовком «Городской романс» и посвящением - «Моей бабушке». Чем провинилась перед автором его бабушка, что именно такую книгу надо было посвятить ей, остается тайной.
Сюжет заключается в миллионе долларов. Этот миллион, упакованный в кейс, должен был лечь на стол в виде взятки. Но курьер случайно открыл чемоданчик... И за одни сутки чемоданчик с деньгами побывал в десятках рук. Чемодан крадут, теряют, прячут... И в итоге он возвращается как взятка к тому же чиновнику, который его как взятку и отправил.
Я так лихо открываю сюжетную коллизию, потому что это единственное, ради чего стоит читать роман, продираясь сквозь стилистическую и идеологическую грязь. Плохо у Минаева получается типизировать и философствовать. Он пытался сказать вот о чем: вы все мечтаете о больших деньгах. Вот они. Что вы с ними делать будете? Всё только на себя, причем мысль обуть, а то и убить подельника, с кем был найден чемодан, появляется мгновенно. Общее место - свалить из Москвы.
Сергей Минаев, конечно, романтический сочинитель. У него пьяные рабочие знают слово «стоеросовый» и загадывают желание, выискивая падающую звезду. Проститутка собирается основную часть денег отдать в церковь. А бизнесмен, у которого никакого бизнеса нет, но есть должность - «тот-которого-зовут-когда-возникают-неразрешимые-проблемы», - рассуждает о Боккаччо и «Окаянных днях» Бунина. Образованный, очень духовный киллер, который для успокоения любит понюхать зайчика, набитого лавандой...
Парочка цитат. «Добрые маги остались в мире „Диабло", вытеснив в реальность всю компьютерную нечисть - жуков, скорпионов, пауков, злобных драконов и плюющихся ядом птиц, превратившихся в жирных клиентов, офисных хозяйственников, коллег-курьеров, работодателей и секретарш из чеченских офисов». «Быть новым героем в наши дни все равно что пытаться отсосать у самого себя, держа „айфон" на вытянутой руке для глубины кадра».
В роман напихано множество московских реалий. И еще в роман втиснут, очевидно, реальный мир, в котором живет автор. Главный герой, даром что ведет такую же продажную жизнь, как и все, изо всех сил пытается не впустить в себя это самое духless - и тем неестественнее выглядит. Если восстановить Москву по этому роману, сочтешь за счастье пожить в Помпеях. В этом мире нет театров, люди в нем не получают кайф от занятия спортом и не делают друг другу сюрпризов, не влюбляются и не поют колыбельных детям. Они ничему не радуются.
Боже, в каком скучном мире живет Сергей Минаев!
Коментарі
Останні події
- 22.04.2026|09:51Стали відомі імена лавреатів Літературної премії імені Ірини Вільде 2026 року
- 22.04.2026|07:08«Архіпедагогіка»: у Києві презентують дослідження про фундаментальні коди західної освіти
- 17.04.2026|09:16Зоряна Кушплер презентує «скарби свого серця»
- 15.04.2026|18:40Хроніки виживання та журналістської відданості: у Києві презентують книжку Євгена Малолєтки «Облога Маріуполя»
- 15.04.2026|18:25В Україні запускається Korali Books - перше видавництво, повністю орієнтоване на жіночу аудиторію
- 11.04.2026|09:11Україна на Bologna Children´s Book Fair 2026: хто представить країну в Італії
- 11.04.2026|08:58Віктор Круглов у фіналі «EY Підприємець року 2026»
- 07.04.2026|11:14Книга Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» підкорює світ: 8 іноземних видань до кінця року
- 07.04.2026|11:06Українське слово у світі: 100 перекладів наших книжок вийдуть у 33 країнах
- 06.04.2026|11:08Перша в Україні spicy-серія: READBERRY запускає лінійку «гарячих» книжок із шкалою пікантності
