Як засвідчує практика, текстова канва - півсправи у ґрунтовності. Жанр - інша частина справи: попит є на мелодраматичний, історичний, фантастичний, пригодницький та еротичний жанри. Виходячи із цих засад і враховуючи народні побажання, актуальність тем та кінематографічність сюжетів, ми склали п´ятірку книжок, що просяться на кіноекран.

Назва книжки: «Залишенець. Чорний ворон»

Автор: Василь Шкляр

Жанр: історичний екшн

Аналоги в кіно: «Хоробре серце» Мела Гібсона, «Посланець. Жанна д´Арк» Люка Бессона

Причини для екранізації: Український бестселер є ідеальним для можливої екранізації, яка з рекламної точки зору вже забезпечена резонансом і популярністю книжки. До того ж, «Чорний ворон» має досить кінематографічну форму, із зрозумілим сюжетом і його розвитком, жанровими злетами екшену, болісною драмою, напруженим трилером і еротичними моментами. Патріотичний дух книжки, відкриття білих плям історії та актуальність - остаточні причини.

Бачення автора:

«Це має бути героїчна драма в широкому форматі обсягом щонайменше 150 хвилин. І знімати такий фільм треба, звичайно ж, у Холодному Яру. Тут хочу сказати, що Холодний Яр є і в Америці, неподалік від Бафало. На початку п´ятдесятих років минулого століття наші емігранти викупили 150 акрів землі (це десь 80 гектарів) у гористій залісненій місцевості і назвали це місце Холодний Яр. Я там нещодавно побував, тепер там табір Спілки української молоді. Американець міг би обрати натуру і там, але тільки наш Холодний Яр несе в собі виняткову енергетику і магнетизм.

Якщо говорити про деякі дражливі моменти історії чи формулювання тієї епохи, то у фільмі вони можуть притлумитися, бо кіно - це не книжка. Але головне залишиться: ось я, ось ворог-загарбник - і я веду з ним війну. Це буде фільм про свободу. Чи повинні у ньому бути натуралістичні сцени, як у романі? Звичайно. Шаблю тут батогом не заміниш».

Назва книжки: «Століття Якова»

Автор: Володимир Лис

Жанр: епічна історична драма

Аналоги в кіно: «Віднесені вітром» Віктора Флемінга, «Війна і мир» Сєргєя Бондарчука

Причини для екранізації: Важко знайти в сучасній українській літературі більш кінематографічного твору, фактично готового сценарію, із чітким і багатим сюжетом і постійними поверненнями в минуле. Глибина, проробка образів вражає, як і розмах історії людини, що пройшла три війни і зберегла гарну пам´ять, совість і розум.    

Бачення автора:

«У«Столітті Якова» є багато роздумів головного героя, його спогадів, відчуттів, які зумів би передати, на мій погляд, Олег Бійма. Мені подобається його сучасне режисерське мислення. А от серед українських операторів чи не найбільш талановитим є мій земляк Сергій Михальчук, в якого дуже добре виходять крупні плани, співучасником дійства виступає пейзаж.

На першій презентації книжки кілька виступаючих, не змовляючись, називали ім´я того, хто на, їхню думку найкраще міг би бути Яковом на екрані - це Богдан Ступка. Звісно, Яковом старим. Зосю, мені здається, добре могла б зіграти Лілія Ребрик. А от Улянку у старості під час отієї короткої зустрічі з Яковом - Наталія Сумська... Мені здається, у фільмі мав би зберегтися  значною мірою так званий рваний ритм, який є у романі. Тобто, поєднання теперішнього із спогадами. Повинна також зберегтися наскрізна сюжетна лінія Яків-Уляна-Тиміш-Зося... Хоча найліпшим, на мій погляд, було б втілення «Століття Якова» на телеекрані у телефільмі на десять чи й п´ятнадцять серій».

Назва книжки: «Хронос»

Автор: Тарас Антипович

Жанр: футуристична психологічна драма

Аналоги в кіно: «Той, що біжить по лезу» Рідлі Скотта, «Дивні дні» Кетрін Бігелоу

Причини для екранізації: Дотично до оригінальної ідеї, за якою було винайдено спосіб витягати з людини її біологічний час і влити вже комусь іншому, автор спромігся придумати оригінальні терміни-неологізми, що викликає як аналогію порівняння з «1984» Орвела чи «Тигр, тигр» Бестера. Нехай гарна стилістична подача не має можливості бути відображеною на кіноекрані, але сюжет однозначно вартує екранізації.

Бачення автора:

«Звісно, то мало би бути високобюджетне кіно, бо роман насичений спецефектами - це, по-перше, процеси миттєвого старіння та омолодження героїв, а по-друге, описи темпоральних гібридів людей і тварин (свинопітеки, кентаври і т.д.). Технічно таке кіно здатен робити Девід Фінчер. До речі, у «Загадковій історії Бенджаміна Баттона» він чудово впорався із завданням поступового омолодження «старенького» Бреда Пітта. Гадаю, швидкісна зміна віку акторів теж йому вдалася б. Що ж до монстрів і почвар, то їх неперевершено ліпить Гільєрмо дель Торо. Декорації тут менш важливі, ніж герої - підійде просте урбаністичне середовище.

Сценарій, як мені видається, мав би «перемолоти» мої дрібні новели (а їх у книзі 25) на кілька більших (4-5), міцно пов´язаних між собою. Якщо ж орієнтуватися на фільм із цільним лінійним сюжетом, що розгортає протистояння головного «добра» із головним «злом», то цих антиподів неважко виокремити у моєму романі - це Отець Теодор і Великий Магістр. Священика міг би зіграти Ентоні Хопкінс, Великого Магістра - Джек Ніколсон. Або навпаки, позаяк вони обоє - актори універсальні».

Назва книжки: «Гербарій коханців»

Автор: Наталко Сняданко

Жанр: еротична мелодрама

Аналоги в кіно: «Основний інстинкт» Пауля Верхувена, «Сафо» Роберта Кромбі

Причини для екранізації: Роман з модними і могутнім феміністичним корінням є на часі, що не може не тішити потенційного продюсера можливої екранізації. Лінія жінки, яка веде вільне статеве життя, доречно підпирається флешбеками про її пращурку, активну галицьку кобіту без сімейних зобов´язань. Це може бути саме тим еротично-атхаузним кіно, якого в Україні ще не було і ніша якого нетерпляче порожня.    

Бачення автора:

«Основною складністю для режисера, якому спала б на думку ідея екранізувати «Гербарій коханців», як на мене, був би брак діалогів. Але саме ця «проблема» може стати і основною мотивацією для когось, кому цікаво працювати з нетрадиційними для кіно засобами вираження емоцій та почуттів. Як на мене, з цього тексту міг би вийти непоганий фільм у стилі Вуді Аллена, Педро Альмодовара або Жана-П´єра Жене - закадрові монологи, сугестивний візуальний ряд, яскрава колористика, емоційність. Ну і, ясна річ, нелінійність - калейдоскоп кадрів і мішанина сюжетів. У ролі Ореста непогано міг би виглядати старенький Міккі Рурк, його невміння вийти з власного амплуа було би тут доречним. У ролі Ірини - ну, скажімо Скарлетт Йоханссон. Найважче, ясна річ, із тетою Амалією. Наразі нікого крім Анни Муґлаліс на думку не спадає».

Назва книжки: «Перверзії»

Автор: Юрій Андрухович

Жанр: фантасмагорична пригодницька комедія

Аналоги в кіно: «Страх і ненависть в Лас-Вегасі» Террі Гілліама, «Невловимий» Жерома Салле

Причини для екранізації: Більшість людей, які читали бодай одну українську книжку, назвали саме «Перверзії» найбажанішою для екранізації. Захопливі пригоди, комізм, абсурдизм, авантюризм плюс відомість твору на Заході.

Бачення автора:

«У мене насправді є фактично готовий кіносценарій за мотивами «Перверзії». Текст роману, на мій погляд, є надто багатозначний для прямої екранізації. Хоча Майкл Найдан, американський перекладач цього твору, свого часу мав такий намір, щоб запросити до створення сценарію якого-небудь доброго голівудського професіонала, а потім передати його Романові Поланскі. Відтоді я також саме його волів би бачити в цій ролі. А якщо так, то зрозуміло яка б це мала бути стилістика - «поланська»: містика, трилер, мелодрама, еротика на межі з порно. Десь на цьому й базується мій сценарій. Проте в ньому добру половину обсягу становлять сцени, яких у романі фактично немає, тобто більшість із них лише побіжно згадано в передмові. Це, умовно кажучи, шлях Перфецького до Венеції, його втеча від незнайомих переслідувачів, карколомні пригоди у Кракові, Братиславі, Берліні, Відні, Мюнхені. Отже, до перелічених жанрових складових додається ще road movie... Якщо б це справді знімав Поланскі, то в нього, мабуть, із радістю погодився б зіграти Джонні Депп».