Re: цензії
- 23.04.2026|Ігор Бондар-ТерещенкоМагія дитинства, або Початок великої дороги
- 23.04.2026|Віра Марущак, письменниця, голова Миколаївської обласної організації НСПУРимована магія буденності: Літературна подорож сторінками книги Надії Бойко «Сорока на уроках»
- 23.04.2026|Ігор ЗіньчукПізнати глибше, щоб відновити цілісність
- 16.04.2026|Богдан Дячишин, лауреат премії імені Івана Огієнка, ЛьвівДух щемливого чекання
- 16.04.2026|Олексій СтельмахМайбутнє приходить зненацька
- 15.04.2026|Михайло Жайворон«Земля гніву» Михайла Сидоржевського
- 15.04.2026|Оксана Тебешевська, заслужений вчитель УкраїниМандрівка в «химерні» світи Юрія Бондаренка
- 11.04.2026|Богдан СмолякТутешні час і люди
- 11.04.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськДо себе приходимо з рідними
- 09.04.2026|Анастасія БорисюкСонце заходить, та не згасає
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Эдуард Лимонов. Путин. Бессмертный лапоть Глинки
Ночью лил дождь. А сегодня хмурый город был избавлен от населения, для целей инаугурации был зачищен. Потому что ина-угу-рация. Ина-угу... На весь центр ни одного просто прохожего, все при исполнении служебных.
И вот Путин. Не в духе, но деловит. Рукопожатие с открывшим ему дверь в лимузин челом в фуражке.Короткое. Вздохов на экране теле не видно,но такое впечатление, что вздохнул Путин и сел в автомобиль.
И поехал в Кремль из Белого Дома по фантастическим, лунным как на пейзажах сюрреалиста Де Кирико, пустынным улицам.
Вышел в Кремле из автомобиля. Вид у него был нахохленый. Лакированный, потертый череп лоснился.
Вошел в первую золоченую дверь и по красной лестнице стал, сопя, подыматься, коротконогий, по красной ковровой нескончаемой дорожке вверх. Мимо изогнутых, как зеленые петушки, гееобразных солдатушек в киверах с кривыми ружьями.
А дальше вышел на сцену.
Помимо "президента Российской Федерации Дмитрия Анатольевича Медведева, пухлого и сладкого как ромовая баба, на сцене стоял косоротый конституционный босс Зорькин в средневековой треуголке пражского студента. И трепетная белая подушка "с розою огромной у нецелованных грудей" приличного размера пунцовая Валентина Ивановна сами знаете кто, Совет Федераций. Трогательная, как девушка на первом причастии. Еще был патриарх с часами на руках и казалось на ногах,и возможно на ногах, и неприметный глава Государственной Думы.
Путин положил ладонь на Конституцию алого цвета крови (бросилось в глаза обручальное кольцо) и обязался о нас с вами что называется take care, заниматься нами. Затем он произнес, вынув из внутреннего кармана вчетверо сложенную бумагу, речь.
И заиграли гимн РФ. А он стоял. Желто-лакированный непроницаемым лицом. Один раз таки взглотнул слюну от волнения, последовал ход кадыка вверх-вниз, как у модели бензинового двигателя в школьном кабинете физики. Волновался. Ничто человеческое не чуждо, следовательно...дескать...
Ему явно нехватало на голой голове какой-ниудь пилотки или шляпы.
А когда он шел out через подобострастные шпалеры чиновников, как в "Ревизоре", тянули они, радостные и праздничные к нему руки-крюки и руки сардели. Колыхались животы мужчин и обильные пазухи матрон- чиновниц. Все хотели рукопожатия, или хотя бы трения о его руку своей. Он был явно расстроган к концу пути, его люди его любят...
И залпы,залпы, вонючий дым от потешных орудий, Российская государственность, залпы... Оперетта (а не опера) "Жизнь за царя". Бессмертный лапоть Глинки. По ушам.
Эдуард Лимонов
Коментарі
Останні події
- 23.04.2026|09:27Французький джаз в «Книгарня «Є»
- 22.04.2026|09:51Стали відомі імена лавреатів Літературної премії імені Ірини Вільде 2026 року
- 22.04.2026|07:08«Архіпедагогіка»: у Києві презентують дослідження про фундаментальні коди західної освіти
- 17.04.2026|09:16Зоряна Кушплер презентує «скарби свого серця»
- 15.04.2026|18:40Хроніки виживання та журналістської відданості: у Києві презентують книжку Євгена Малолєтки «Облога Маріуполя»
- 15.04.2026|18:25В Україні запускається Korali Books - перше видавництво, повністю орієнтоване на жіночу аудиторію
- 11.04.2026|09:11Україна на Bologna Children´s Book Fair 2026: хто представить країну в Італії
- 11.04.2026|08:58Віктор Круглов у фіналі «EY Підприємець року 2026»
- 07.04.2026|11:14Книга Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» підкорює світ: 8 іноземних видань до кінця року
- 07.04.2026|11:06Українське слово у світі: 100 перекладів наших книжок вийдуть у 33 країнах
