Саме в прозі проявився Бйорнсон-класик, Бйорнсон-патріарх норвезької літератури.

Отже,

1. Бйорнстєрне Бйорнсон Б., нобелівський лауреат:  «Сюнньове Сульбаккен», «Арне», «Весільний марш» (повісті).

2. Сігрід Унсет, нобелівський лауреат, найбільш відома своїми історичними епічними романами, наприклад, «Крістін, донька Лавранса». Авторка подає чудову, захопливу, розлогу картину середньовічної Норвегії. Це книжки для саме для тих, хто захоплюється Скандинавією і епохою вікінгів.

3. Кнут Гамсун не потребує реклами, неперевершений письменник, один із моїх найулюбленіших. Попри колабораціонізм, норвеги шанують його й трепетно оберігають його добре ім’я. «Голод», «Вікторія», «Пан».

4. Аксель Сандемусе – маловідоме ім’я в Україні, хіба для тих, хто читав його в російських перекладах. Нелегке читання, майстерна проза. Я б вибрала з великого доробку «Минуле тільки сон» і «Перевертень».

5. Тарєй Весос маловідомий за межами Норвегії, а шкода. Перекладений українською мовою. Це, як на мене, норвезький Маркес. Важка психологічна проза, неймовірне письмо, заворожливе читання. «Крижаний замок», «Птахи».

6. Юган Борген. Найвідоміший його твір – трилогія «Маленький принц», надзвичайна новелістика.

7. Юстейн Ґордер. Українською перекладено майже все. Найцікавіші в художньому сенсі романи «Світ Софії», «Помаранчева дівчинка», «Замок в Піренеях».

8. Кетіль Бйорнстад, більше відомий у світі як музикант і композитор. Надзвичайно цікавий прозаїк. «До музики» і «Ріка» – знакові твори, як на мене.

9. Том Еґеланн став надзвичайно популярним у Норвегії та світі зовсім недавно. Починав як автор кримінальних романів («Ніч вовків»). Зараз пише здебільшого «товсті» епічні романи, майстер «сюжету без сюжету» (визначення моє)) ). Без динамічного сюжету автор тримає в напрузі й не відпускає від книжки на щонайменше 500 сторінках. «Брехня батьків», «Євангеліє від Люцифера». Останній твір з детективною канвою «Заповіт Нострадамуса»  – мегапопулярний в Норвегії, але особисто мені подобається значно менше, ніж попередні книжки.

10. Кріс Тведт теж серед нових зірок. Пише, як це останнім часом дуже модно в Норвегії, детективи. Вигідно вирізняє його серед маси детективістів те, що він не бавиться в дешевий детектив, а пише дуже добру, читабельну, інтелектуальну прозу. Українською перекладено «Коло смерті». Навіть тим, хто не дуже любить детективи, рекомендую.