Триває другий місяць канікул, тому школярі ще мають удосталь часу, щоб читати винятково для власного задоволення. «Україна молода» традиційно вибрала сім сучасних книжок для дітей та підлітків, із якими канікули стануть ще яскравішими. А головне — ці книжки здатні відірвати будь-якого читача від світу віртуального, переманивши в не менш цікавий світ літературних пригод.

Перша пригода — навколосвітня подорож разом з настільним виданням «Карт» Олександри та Даніеля Мізелінських («Видавництво Старого Лева», 2014). Величезна й важка книга (до 2 кг!), яку і малі, й дорослі розглядатимуть тижнями, не втомлюючись і не знудившись. Ретельно промальовані культурні й географічні маркери 42 країн, з-поміж яких уперше з’явилася Україна. Цілісна й неподільна. А на ній — усе те, чим можна пишатися: собори, парки, міста, видатні особи, національні символи й одяг, майдан Незалежності тощо. Ідеально підходить для вивчення географії світу, наприкінці книжки ще й малюнки прапорів є. Щоправда, таку книженцію не візьмеш із собою в літак чи потяг, одначе в епоху ґаджетів це, здається, не проблема.

Друга пригода — мандри в часі. Історична повість Володимира Рутківського «Сторожова застава» («А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га», 2012), ілюстрована художником Максимом Паленком, змусить читачів пережити те, що переживали їхні ровесники періоду Київської Русі. Події відбуваються у двох часових площинах: п’ятикласник Вітько потрапляє до ХІ століття, знайомиться з богатирями Іллею Муровцем, Олешком Поповичем та Добринею, разом із ними захищає Руську землю від загарбників. Рутківський тонко відчуває душі своїх читачів (надто ж хлопчаків), тож у «Сторожовій заставі» будуть і пригоди, і справжня мужність, і трошечки цікавої історії нашої з вами держави. У контексті всього, що відбувається нині в інформпросторі, знати цю історію вкрай важливо змалку.

Третя пригода — політ до «Зміїних гір» разом із Зиґмундом Мілошевським («Видавництво Старого Лева», 2010, переклала з польської Божена Антоняк). Про цю книжку надто мало писали критики, хоча з погляду літнього читання вона практично досконала. Це геть коротке (зважаючи на закони жанру) фентезі про те, як небезпечно часом порушувати правічні заборони. Є двоє головних персонажів, майже ровесників: Філомена та Ерік. Ерікові щойно сповнилося одинадцять, проте це не заважає його батькам відправити сина у важку й небезпечну подорож. Філомена — багата 10-річна принцеса, пестунка долі, яку, втім, не все влаштовує у житті. Дівчинці хочеться свободи, так вона й потрапляє… в полон до Змія. Його, Змієва, історія також непроста, однак про це вже доведеться прочитати у книжці. Повість читається на одному подиху й не займає багато місця у подорожній торбинці.

Четверта пригода змусить поринути з головою у світ українських народних, чи то пак авторських казок. Видано свіженькі «Казки Лірника Сашка» («Зелений пес», 2014) з малюнками Іннокентія Коршунова, якій до пари слід відшукати у книгарнях перший том казок Олександра Власюка з ілюстраціями Олега Петренка-Заневського («Сіма видає», 2011). Дев’ять ілюстрованих казок у фірмовому стилі Лірника Сашка: ідеально скомпонованих для розповіді, дотепних, часом із «перчинкою», часом страшних — цілком у дусі традиційної української казки. Тут діють козаки й жиди, відьми, чумаки й богатирі, незмінні герої нашого фольклору. До слова, ліниві читачі можуть скористатися аудіоверсіями «Казок», що побачили світ у видавництві «Наш формат».

П’ята пригода підхопить тему українського фольклору. «Лісом. Небом. Водою» Сергія Оксеника заслужено називають одним із найцікавіших романів для підлітків, написаних за часи незалежності. Наразі вийшло два томи — «Лисий» і «Леля» («Коник», 2004, 2007), у видавництві «Смолоскип» готують до друку перевидання перших двох книжок серії та прем’єру заключної частини трилогії — «Інженера». Назва говорить сама за себе: головні герої, хлопець і дівчина, проходять складний і небезпечний шлях лісом, небом, водою — усе заради того, щоб урятувати світ від жахливої екологічної катастрофи. Підлітки шукають «живу», незабруднену втручанням людини, воду. У дорозі їм трапляються різні недоброзичливі персонажі української міфології — вовкулаки, Баба Яга та інші. Книжка втягує і змушує переживати за героїв, це чудова альтернатива перекладним книжкам, що ґрунтуються на фольклорі інших країн.

Шоста пригода підсумує нашу фольклорну мандрівку. У списку літератури на літо, найімовірніше, є «Лісова пісня» Лесі Українки. Звісно, якщо читати драму з бібліотечного видання в багатотомнику письменниці, то можна собі геть зіпсувати задоволення від читання. Утім, на щастя, сьогодні є альтернатива: «Лісова пісня» з нестандартними ілюстраціями Поліни Дорошенко («Основи», 2014). Книжка освіжить сприйняття класичного твору й нагадає про те, що його можна читати ще й заради задоволення. Влітку. Співпереживаючи головним героям — Мавці й Лукашу, яким не судилося бути разом. А восени можна буде поділитися книжкою з однокласниками, більшості з яких, на жаль, усе ж доведеться вдовольнитися бібліотечним виданням.

Пригода номер сім поставить своїх читачів перед реальністю: десь не так далеко є діти й підлітки в умовах війни. «На межі можливого» Олекси Білоброва («Грані-Т», 2011) хоч і є доволі голлівудським втіленням історії дітей війни, проте наразі це одна з небагатьох книжок, які порушують болючу тему. Головний герой повісті — 14-річний Хамід на прізвисько Ґлюк (у перекладі з німецької — «щасливчик»), афганець, дитина війни, якій пощастило вирватися з охопленої вогнем країни. Щоправда, втративши всіх своїх рідних. Із цього моменту починається «голлівудська» частина повісті: бойовик із погонями, перестрілками, втечею на мопеді разом із красунею-українкою — простісінько до України, де в Хаміда навіть є родичі. Книжка має по-голлівудськи щасливий фінал, що під час невеселих новин із фронту бодай дає надію на краще.

Ольга КУПРІЯН